logo
Метод самост заочка ВФД

Тема 3. Фінансова діяльність в Інтернеті

Поняття та значення криптографії. Зародження криптографії, її історичний розвиток. Роль криптографії у безготівкових розрахунках. Виникнення фінансової криптографії та цифрова готівка. Розвиток фінансової криптографії.

Безготівкові розрахунки в Internet. Роль мережі Internet у банківській системі. Переваги та недоліки Internet. Фінансова інформація в Internet.

Віртуальні банки та мережеві технології. Перспективи розвитку фінансової криптографії.

Студент повинен знати:

Поняття криптографії та її значення; визначення фінансової криптографії; значення безготівкових розрахунків та їх види; поняття цифрової готівки; переваги та недоліки мережі Internet; визначення фінансової інформації та її роль в мережі Internet; поняття віртуальних банків та мережевих технологій.

Студент повинен вміти:

Визначити механізм зародження та етапи історичного розвитку криптографії; розкрити роль криптографії у безготівкових розрахунках; характеризувати історію розвитку фінансової криптографії; виявити роль безготівкових розрахунків в мережі Internet; дати загальну характеристику мережі Internet та виявити її роль в банківській системі; виявити перспективи розвитку фінансової криптографії.

Криптографія виникла на початку ХІХ ст. з початком використання обчислювальних машин та машинних шифрів. Перердумовою виникнення та розвитку фінансової криптографії став подвійний бухгальтерський запис, що використовувався торговцями ще у середні віки. З початком обробки фінансової інформації за допомогою обчислювальних машин виникла необхідність захисту інформації. З цією метою було розроблено фінансові криптопротоколи, за допомогою яких оформлювались безготівкові розрахунки.

Фінансова криптографія – це методологія обробки фінансової інформації з використання шифрів за допомогою ЕОМ. Причиною подальшого розвитку фінансової криптографії стала можливість здійснювати розрахунки на відстані зі значною економією часу. До недавнього часу безготівкові розрахунки залишались єдиним ефективним методом укладання фінансових угод. Але з часом виникала необхідність вдосконалення безготівкових розрахунків, розробці нових систем захисту інформації. Це сприяло розвитку нових систем та методів передачі та обробки даних.

Найбільш поширеною системою передачі та обробки інформації стала система Internet. Основними методами використання фінансової криптографії у системі Internet є:

1) Протокол Secure Socket Layer (SSL).

2) Включення клієнта в віртуальну приватну сітку (VPN) торгівельної організації з використанням криптопротокола.

3) Використання смарт-карткових розрахунків (CAFE), що забезпечують клієнту повну конфіденційність.

Це, в свою чергу, стало поштовхом для розвитку цифрової готівки, тобто розрахунків eCash в Internet. Засновником цієї системи розрахунків став Девід Шаум, який у 80-х роках ХХ ст. розробив метод “сліпого цифрового підпису”, що дозволив здійснювати Internet-розрахунки з дво- та односторонньою конфіденційністю. В 90-х роках ця технологія була ліцензована та широко використовувалась у банківській практиці.

Internet як середовище передачі інформації у режимі реального часу має ряд переваг:

Суттєвим недоліком передачі фінансової інформації в мережі Internet є доступність для сторонніх користувачів (хакерське зламування ключів та зливання фінансової інформації).

Базові терміни та поняття:

Криптографія. Безготівкові розрахунки. Фінансова криптографія. Цифрова готівка. Мережа Internet. Банківська система. Фінансова інформація. Віртуальні банки. Мережеві технології.

Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача:

  1. Історія розвитку криптографії.

  2. Роль криптографії у безготівкових розрахунках.

  3. Сучасний стан розвитку фінансової діяльності в мережі Internet.

  4. Законодавче регулювання фінансової діяльності в мережі Internet.

  5. Роль мережі Internet у банківській системі України.

  6. Перспективи розвитку фінансової криптографії у 21-му столітті.

Самостійна робота студента:

  1. Віртуальні банки та мережеві технології.

Тестові завдання до теми 3:

  1. Перші спроби втілення у життя комунікативних теорій інформації здійснив:

а) О.Керкхофф;

б) К.Шеннон;

в) А.Колмогоров;

г) всі відповіді вірні.

  1. Вперше криптографічні методи у своїй діяльності використав:

а) У.Диффі;

б) М.Хелман;

в) К.Шеннон;

г) А.Колмагоров.

  1. Практичного використання у суспільстві криптографія набула у:

а) 60-х роках;

б) 70-х роках;

в) 80-х роках;

г) 90-х роках.

  1. Наприкінці середніх віків менеджерами-купцями була винайдена:

а) система подвійного бухгалтерського запису;

б) система «сліпого підпису»;

в) криптографія;

г) вірної відповіді немає.

  1. Основними принципами фінансової криптографії є:

а) єдність;

б) публічність;

в) секретність;

г) відкритість.

  1. Для захисту фінансової інформації від несанкціонованого доступу використовуються:

а) криптограми;

б) система «сліпого підпису»;

в) криптопротоколи;

г) вірної відповіді немає.

  1. Метод «підпису наосліп» винайшов у 80-х роках:

а) Р.Хеттінг;

б) Д.Шаум;

в) К.Шеннон;

г) У.Диффі.

  1. Перспективним напрямком фінансової криптографії є засвоєння фінансових інструментів:

а) цінних паперів;

б) грошей;

в) готівки;

г) акцій.

  1. На початок 1999 року до мережі Інтернет було підключено:

а) 133 країни;

б) 132 країни;

в) 122 країни;

г) вірної відповіді немає.

  1. Серед рекламних послуг у мережі Інтернет фінансові послуги займають:

а) 24%;

б) 27%;

в) 6%;

г) 16%.

  1. До переваг мережі Інтернет належать:

а) відкритість;

б) секретність;

в) відносна дешевизна каналів зв’язку;

г) перевантаженість мережі.

  1. Невизначеність стандартів захисту даних від несанкціонованого доступу – це:

а) перевага Інтернету;

б) недолік Інтернету;

в) ознака Інтернету;

г) вірної відповіді немає.

  1. На початок ХХІ ст. мережею Інтернет користувалось … % банківських установ:

а) 50;

б) 29;

в) 75;

г) 60.

  1. До груп фінансової інформації в мережі Інтернет належать:

а) останні новини;

б) оперативна інформація;

в) архіви;

г) всі відповіді вірні.

  1. Рівень прибутків від передачі даних через Інтернет на початку ХХІ ст. склав:

а) 37,5 млрд.дол.;

б) 30 млрд.дол.;

в) 19 млрд.дол.;

г) 375 млрд.дол.

Рекомендована література: 1; 5; 11; 16; 27; 31; 38; 42; 47; 53; періодичні видання.