2.1.5. Інші податки та збори

Податок «мито». Мито є непрямим податком, який стягується з товарів, що переміщуються через митний кордон країни.

Розрахунок суми мита здійснюється за формулою, виходячи з об’єкта оподаткування й визначених ставок.

Потрібно враховувати, що ставка для обчислення мита може бути двох видів, а саме:

1. у відсотках до митної вартості товарів;

2. у грошовому виразі на одиницю товару.

До складу митної вартості входять: витрати на придбання, транспортування до митного кордону та витрати на страхування товарів, які перетинають митний кордон України.

Обов’язкові відрахування, податки і збори, які залежать від заробітної плати та сплачуються при її виплаті.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-УІ.

До прийняття цього Закону система загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачала окрему сплату страхових внесків до 4-х фондів, а саме:

- Пенсійного фонду України;

- Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

База нарахування і утримання єдиного соціального внеску зазначена в ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-УІ. Складові бази нарахування та утримання ЄСВ наведені на рис. 2.

1. Осіб, які виконують роботу (надають послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а саме:

- осіб, які працюють у сільському господарстві;

- осіб, зайнятих на сезонних роботах;

- осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

- творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів);

- інших осіб.

2. Осіб, яким після звільнення нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду - середню зарплату за вимушений прогул.

Рис. 1. Платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Для цілей нарахування ЄСВ у зазначених випадках заробітна плата (дохід) за виконану роботу (надані послуги); зарплата (дохід) за відпрацьований час, нарахована після звільнення; середня заробітна плата за вимушений прогул ділиться на кількість місяців, за які вона нарахована. У цьому випадку розподіл суми зарплати (доходу) за місяцями, за які вона нарахована, здійснюється для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ.

Отже, нарахування єдиного соціального внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Рис. 2. База нарахування та утримання єдиного соціального внеску

Для наочності розрахунків розміри максимальної величини бази нарахування ЄСВ на 2013 р. наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ на 2013 р.

Строки дії		Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, грн.
2013	01.01.2013 - 30.11.2013	19 499,00
	01.11.2013 - 31.12.2013	20 706,00

При визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ виплати, що нараховуються роботодавцем найманим працівникам, враховуються в такій послідовності:

- сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;

- сума винагороди за цивільно-правовим договором;

- сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

При нарахуванні ЄСВ на суми лікарняних, відпускних, період яких перевищує один місяць, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць.

1. Виплати, які здійснюються у грошовій формі:

1.1. Соціальні допомоги та виплати (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо).

1.2. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

1.3. Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам.

1.4. Вихідна допомога у разі припинення трудового договору.

1.5. Відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

1.6. Витрати на відрядження, а саме: добові, вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

1.7. Виплати особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

1.8. Компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду.

1.9. Винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам ЗМІ та установ мистецтва.

1.10. Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції.

1.11. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.

1.12. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту.

1.13. Довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента академії наук.

1.14. Позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства.

1.15. Матеріальна допомога разового характеру на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

1.16. Допомога, що виплачується молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення навчального закладу.

2. Виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі:

2.1. Вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам в обсягах та за переліком професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

2.2. Платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

2.3. Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флоту, а також харчування льотного складу цивільної авіації під час виконання завдань польоту.

2.4. Витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах.

2.5. Відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх роботодавцем або вартість виданого спецодягу, спецвзуття, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.

2.6. Вартість придбаних роботодавцем проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку із специфікою роботи).

2.7. Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

2. 8. Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.

2.9. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів.

2.10. Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують).

2.11. Витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво шляхів, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів для працівників.

2.12. Витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом.

2.13. Вартість житла, переданого у власність працівникам.

2.14. Витрати на оплату послуг з лікування працівників.

2.15. Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі.

Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування. Тому податкове законодавство не регулює порядок обчислення і сплати цього внеску.

Суми визначених зборів із заробітної плати теж відносяться на собівартість і входить до складу валових витрат підприємства.

Порядок та визначення розміру єдиного соціального внеску

Крім Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок нарахування та утримання ЄСВ регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Інструкцією, зокрема, встановлено розміри єдиного соціального внеску для роботодавців у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄСВ з урахуванням видів їх економічної діяльності, а саме: від 36,76 до 49,7% (табл. 2).

Розмір ЄСВ в залежності від класу професійного ризику виробництва, %

Клас професійного ризику виробництва	Розмір єдиного соціального внеску	Клас професійного ризику виробництва	Розмір єдиного соціального внеску	Клас професійного ризику виробництва	Розмір єдиного соціального внеску
1	36,76	26	37,39	51	38,47
2	36,77	27	37,45	52	38,52
3	36,78	28	37,51	53	38,54
4	36,79	29	37,58	54	38,57
5	36,8	30	37,6	55	38,66
6	36,82	31	37,61	56	38,74
7	36,83	32	37,65	57	39,01
8	36,85	33	37,66	58	39,02
9	36,86	34	37,77	59	39,1
10	36,88	35	37,78	60	39,48
11	36,9	36	37,86	61	39,76
12	36,92	37	37,87	62	39,9
13	36,93	38	37,96	63	40,19
14	36,95	39	37,97	64	40,4
15	37	40	37,99	65	42,61
16	37,04	41	38	66	42,72
17	37,06	42	38,03	67	49,7
18	37,13	43	38,05
19	37,16	44	38,1
20	37,17	45	38,11
21	37,18	46	38,19
22	37,19	46	38,19
23	37,26	47	38,24
24	37,3	48	38,26
25	37,33	49	38,28

Крім ставок ЄСВ, вказаних в таблиці 2, законодавством передбачені й фіксовані розміри нарахувань та утримань єдиного соціального внеску (табл. 3).

працездатності та страхування від нещасного випадку) підприємці можуть брати участь добровільно. Тоді ЄСВ сплачується в більшому розмірі:

- 36,6% - "обов'язкове" страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- 36,21% - "обов'язкове" страхування + добровільне страхування від нещасного випадку;

- 38,1% - "обов'язкове" страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку.

На період до 1 січня 2013 р. для підприємств суднобудівної промисловості єдиний внесок встановлено у розмірі 33,2%.

Розміри нарахувань та утримань єдиного соціального внеску

Терміни нарахування та сплати єдиного соціального внеску показані в таблиці 4.

Таблиця 4.

Строки нарахування та сплати єдиного соціального внеску

Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум ЄСВ на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування.

Відповідальність за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Сума збору визначається за такою схемою:

З прийняттям Податкового кодексу України збір за першу реєстрацію транспортного засобу замінив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Розділом VII Податкового кодексу передбачений інноваційний підхід до справляння цього збору - тепер його сплата здійснюється лише при першій реєстрації транспортного засобу в Україні (скасована сплата при проходженні транспортними засобами чергового технічного огляду, їх реєстрації та перереєстрації).

Отже, платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.

Об'єктом оподаткування є:

1. Колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів, закріплених за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України; підрозділами охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху; підрозділами служби цивільного захисту;

б) транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

в) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

г) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт;

г') причепів (напівпричепів);

д) мопедів;

е) велосипедів.

2. Судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України

3. Літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів органів управління та сил цивільного захисту населення.

Рис. 3. База оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу

Ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу наведені в таблицях .

Таблиця 5.

Ставки збору за першу реєстрацію мотоциклів

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. см від до (включно)	Ставка збору, грн. за 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна
1	до 500	3,53
2	501 800	5,88
3	понад 800	11,75

Таблиця 6.

Ставки збору за першу реєстрацію легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном)

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. см		Ставка збору, грн. за 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна
	від	до (включно)
1	до 1000		3,53
2	1001	1500	5,88
3	1501	1800	8,22
4	1801	2500	11,75
5	2501	3500	29,38
6	3501	4500	47,00
7	4501	5500	52,88
8	5501	6500	64,63
9	понад 6500		70,50

Таблиця 7

Ставки збору за першу реєстрацію вантажних та вантажно-пасажирських автомобілів

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. см від до (включно)	Ставка збору, грн. за 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна
1	до 8200	17,63
2	8201 15000	23,50
3	понад 15000	29,38

Ставка збору за першу реєстрацію транспортного засобу для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, становить 0,58 грн. за 1 кВт потужності двигуна.

Податковим кодексом України також встановлено наступні ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу (за 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна):

- для тракторів - 2,93 грн.;

- для автобусів, мікроавтобусів та автомобілів спеціального призначення - 5,88 грн.;

- для сідельних тягачів - 17,63 грн.;

- для інших колісних транспортних засобів, які не зазначені у таблицях - 5,40 грн.

Таблиця 8.

Ставки збору за першу реєстрацію суден, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами)

Група	Потужність двигуна, кВт	Ставка збору, грн. за 1 кВт потужності двигуна
1	до 55 (включно)	2,93
2	понад 55	3,53

Таблиця 8

Ставки збору за першу реєстрацію суден, не оснащених двигуном

Група	Довжина корпусу судна, метрів	Ставка збору, грн. за 100 см довжини корпусу судна
1	до 7,5 (включно)	8,22
2	понад 7,5	16,45

Ставка збору для літаків і вертольотів становить 1,18 грн. за кожен кг максимальної злітної маси.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, який застосовується у наступних розмірах (рис.12):

Рис. 4. Розмір коефіцієнтів, які враховуються при нарахуванні збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Від сплати збору звільняються:

- легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів або безоплатно передані інвалідам;

- транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному року. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в 10-денний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають податковому органу за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи ДПС про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом ДПС за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.

Крім указаних прямих податків, підприємства сплачують непрямі податки. Слід пам’ятати, що всі непрямі податки додаються до ціни виробника продукції і формують відпускну ціну продукції.

Питання для самоконтролю

1. Система оподаткування підприємств в Україні: становлення та основі вимоги щодо побудови.

2. Загальнодержавні податки і збори з юридичних осіб: склад та порядок сплати до бюджету.

3. Прямі податки з юридичної особи, їх склад та порядок сплати до бюджету.

4. Непрямі податки: економічний зміст, порядок визначення при формуванні ціни реалізації продукції та відображення у фінансовій звітності.

5. Нарахування на фонд оплати праці: склад, ставки і порядок сплати до централізованих позабюджетних фондів.

6. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва

7. Місце основних податків та податкових платежів у витратах та джерела їх покриття.

Висновки

Податок на прибуток. Прибуток підприємства - це об’єкт оподаткування податком на прибуток в багатьох країнах світу. Саме через оподаткування прибутку в найбільшій мірі проявляється регулююча і стимулююча функція фінансів підприємств, а також бюджетної та податкової політики в цілому. В Україні чітко не відпрацьована і до сьогодні податкова політика щодо об’єкта оподаткування, зокрема яким чином слід враховувати фактори впливу на показники, що є базами оподаткування, з огляду на перспективи розвитку економіки у прогнозному періоді.

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерезиденти, тобто суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України та за її межами.

Плата за землю. Плата за землю з юридичних осіб стягується у вигляді податку або орендної плати і встановлюється в залежності від грошової оцінки землі. Зараз здійснюється у відповідності із Земельним кодексом. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно станом на 1 січня і до 1 лютого подають відповідні дані податковій адміністрації.

ПДВ. Платником ПДВ є юридична або фізична особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів.

Об’єктом оподаткування є операції пов’язані з продажем товарів, наданих послуг та виконаних робіт усередині держави їхнім імпортом чи експортом. Продаж товарів - це будь-які операції, що виконуються згідно із договорами та передбачають передачу права власності на товари за компенсацією, а також операції з безоплатного надання товарів.

При розрахунках сум ПДВ, що підлягає сплаті розраховується:

1) Податкове зобов’язання - тобто сума, нарахована платнику податку у звітному періоді.

2) Податковий кредит - тобто сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання в зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, що визначаються законодавчо.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету розраховується як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом і називається податковим окладом.

Якщо за результатами звітного періоду сума податкового періоду перевищує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, різниця, що називається бюджетним відшкодуванням підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

При застосуванні нульової ставки застосовуються розрахунки з податкового кредиту.

Податок на прибуток. Прибуток підприємства - це об’єкт оподаткування податком на прибуток в багатьох країнах світу. Саме через оподаткування прибутку в найбільшій мірі проявляється регулююча і і стимулююча функція фінансів підприємств, а також бюджетної та податкової політики в цілому. В Україні чітко не відпрацьована і до сьогодні податкова політика щодо об’єкта оподаткування, зокрема яким чином слід враховувати фактори впливу на показники, що є базами оподаткування, з огляду на перспективи розвитку економіки у прогнозному періоді.

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерезиденти, тобто суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України та за її межами.

Cемінар № 1