Вплив структури активів та пасивів на встановлення внутрішніх цін

Розглянемо більш детально механізм обліку зовнішніх те внутрішніх процентних доходів та витрат за бізнес-центрами.

Якщо центр відповідальності залучає ресурси, він має:

1. Зовнішні витрати — плата за залучені кошти у відповідності до заключних із клієнтами угод щодо різних видів залучення (залишки на розрахункових рахунках клієнтів, засоби. під видані банком векселі, внески населення). Облік таких витрат проводиться за рахунками витрат банку у відповідності до встановлених правил бухгалтерського обліку.

2. Внутрішні доходи — процентний дохід за залучені ресурси на основі встановленої внутрішнім банком внутрішньої купівельної ціни.

Аналогічно, центр відповідальності, який розмішує ресурси, має:

1. Зовнішні доходи — процентний дохід за активними операціями, який відображається на рахунках доходів банку у відповідності до встановлених норм бухгалтерського обліку.

2. Внутрішні витрати — процентні витрати за куплені у внутрішнього банку ресурси. які розраховуються на основі встановлених ним внутрішніх цін продажу.

Якщо ж центр відповідальності і залучає кошти, і розміщує їх. обсяг ресурсів, який при цьому продається у внутрішній банк, може бути визначений на основі одного з підходів, а саме;

1. «НЕТТО» підхід. У цьому випадку визначається вільний» залишок. Він дорівнює різниці між загальним обсягом залучення та обсягом розміщення даного центру відповідальності (включаючи розміщення у недоходні активи). Так само визначається і нестача ресурсів, яку центр відповідальності повинен купити у внутрішнього банку, якщо обсяги розміщення перевищують обсяги залучення коштів у цьому бізнес-центрі.

2. «БРУТТО» підхід. Він базується на тому припущенні, що кожен центр відповідальності продає у внутрішній банк усі залучені ним кошти, а потім купує у внутрішнього банку весь обсяг власного розміщення (табл. 3.2) [119, с. 55]. При цьому внутрішні ціни продажу та купівлі можуть бути диференційовані в залежності від видів ресурсів та строків залучення. Різниця в отриманому для центру відповідальності результаті за двома підходами буде мати місце, якщо внутрішні ціни продажу і купівлі ресурсів будуть відрізнятися.

Таблиця 3.2