6. Антимонопольний комітет україни як суб'єкт регулювання ринку фінансових послуг

ІМета діяльності Антимонопольного комітету України полягає у забезпеченні державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України (Комітету) обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України «Про Антимонопольний комітет України», іншими актами законодавства. Ці особливості полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Комітету, його заступників, державних уповно

важених, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів.

ІОсновним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики України

Завдання Комітету:

• здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

• контроль за концентрацією та узгодженими діями суб'єктів господарювання;

• контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

• сприяння розвитку добросовісної конкуренції (включає: взаємодію з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки; надання обов'язкових для розгляду рекомендацій та внесення зазначеним суб'єктам пропозицій щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції; участь у розробленні та внесення в установленому порядку пропозицій щодо законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки; міжнародне співробітництво з питань, які належать до компетенції Антимонопольного комітету України);

• методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції (складається з узагальнення та аналізу практики застосування законодавства про захист економічної конкуренції, здійснення офіційного тлумачення власних нормативно-правових актів та надання рекомендаційних роз'яснень з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції).

У своїй діяльності Комітет підзвітний Верховній Раді України.

Комітет утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених. Державні уповноважені є членами Комітету як вищого колегіального органу. Відповідно до Конституції України, Голова Комітету призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», під час виконання покладених на Комітет завдань органи та посадові особи Комітету, його територіальних відділень керуються законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів. Втручання вказаних суб'єктів у діяльність Комітету та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України.

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має такі повноваження:

• приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

• розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обгрунтованість;

• перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади та місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

• проводити дослідження ринку, визначати межі ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

• визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

• вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

• дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію;

• узагальнювати та аналізувати інформацію про реалізацію актів законодавства про захист економічної конкуренції щодо пріоритетів і напрямків конкурентної політики;

• приймати власні нормативно-правові акти у формі розпоряджень з питань, що належать до його компетенції, зокрема щодо контролю за узгодженими діями, концентрацією, підвідомчості та розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, організації діяльності органів Антимонопольного комітету України;

• надавати рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

• брати участь у розробленні та реалізації міжнародних проектів і програм, а також здійснювати співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями інших держав з питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України.

Актуальними напрямками роботи Комітету сьогодні:

^ захист конкуренції на ринках України від антиконкурентних дій суб'єктів господарювання, державних органів, недобросовісної конкуренції;

^ посилення впливу заходів Комітету на стан конкуренції, обмеження негативних проявів монополізму на важливих загальнодержавних та регіональних ринках;

^ сприяння формуванню проконкурентної свідомості в українському суспільстві.

За даними організованих Антимонопольним комітетом наукових досліджень, за підсумками 2006—2007 років близько третини всіх товарів, робіт і послуг реалізовувалося в Україні на ринках з високим рівнем концентрації (наявні суб'єкті господарювання з ринковими частками понад 35 % в одного), несприятливим для ефективної конкуренції між підприємцями, в тому числі на ринках, на яких діє один продавець — близько 7 %. Водночас, за умов, коли структура ринків не створювала істотних перешкод для конкуренції між їхніми учасниками, в Україні реалізовувалося понад 53 % всього обсягу товарів, робіт і послуг у ціновому виразі.

Виходячи з аналізу стану конкуренції та монополізму в Україні, проблем у галузі реалізації конкурентної політики, Антимонопольний комітет України вважає пріоритетними напрямками своєї роботи такі:

о Підготовка проекту загальнодержавної Програми сприяння розвитку конкуренції на 2009—2012 роки.

о Посилення роботи з виявлення та припинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання та зловживань монопольним (домінуючим) становищем.

о Вдосконалення розподілу повноважень та взаємодії з органами, що здійснюють регулювання природних монополій, насамперед, у галузях зв'язку, транспорту та житлово-комунального господарства.

о Підвищення ефективності контролю за недобросовісною конкуренцією.

о Активізація роботи щодо створення ефективних організаційних механізмів виявлення та доведення антиконкурентних узгоджених дій між учасниками торгів.

о Створення механізму контролю за наданням та використанням державної допомоги з метою мінімізації його впливу на конкуренцію.

о Сприяння формуванню проконкурентної свідомості в українському суспільстві.