2.4 Аналіз укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій

На практиці дилери банків укладають угоди по телефону або за допомогою трансакційної системи Reuters Dealing. Коли угода здійснюється по телефону, її основні параметри дилер записує вручну, заповнюючи так званий тікет (tiket). При укладанні угоди за допомогою Reuters Dealing тікет формується автоматично. Тікет — це папір визначеної форми, де вказуються усі параметри угоди. На кожну операцію дилер виписує окремий тікет.

Основні параметри угоди, що обговорюються дилерами:

- суми і валюти операції;

- курс здійснення угоди;

- дата валютування;

- основна траса платежу і реквізити контрагентів.

Якщо дилери уклали угоду й обумовили її основні реквізити, то потім змінити щось можна тільки за згодою обох сторін.

Трансакційна система Reuters Dealing дає змогу укладати угоди і вести переговори в режимі двостороннього зв’язку з різними банками світу. Кожний банк, який є кореспондентом дилінгової системи компанії Reuters, має один або кілька чотирилітерні коди. На даний момент більше 6000 банків, брокерських компаній із різних країн світу є учасниками дилінгової системи. [6]

Існують різні види запитів котирувань за допомогою дилінгової системи. Наприклад, банк ААА запитує котирування японської єни до долара США на 100 млн єн. Він може написати (поставити прапорець):

• USD/JPY 100 JPY;

• 100 JPY AG USD;

• 100 JPY.

Дуже часто на практиці банки проводять один з одним по кілька операцій у день, і в них виникають зустрічні платежі в однаковій валюті. Для зменшення операційного та кредитного ризику та для економії часу, банки застосовують взаєморозрахунки на основі неттингу.

Неттинг — взаємозалік зобов’язань між банком та банками-партнерами за кожною валютою, з якою проводяться операції. Взаємозалік здійснюється на кожну дату валютування, зазначену під час укладення валютообмінних угод між банками. При цьому:

а) суми, що виплачуються одним і тим самим банком в одній і тій же валюті, з однією і тією ж датою валютування, мають підсумовуватися;

б) якщо загальна сума зобов’язань одного банку в одній валюті перевищує загальну суму зобов’язань іншого банку в цій самій валюті, різниця виплачується стороною, яка має більшу суму зобов’язань;

в) якщо загальні суми зустрічних платіжних зобов’язань банків в одній і тій самій валюті на встановлену дату валютування дорівнюють один одному, взаємозалік здійснюється без руху коштів.

За конверсійними операціями переважно використовуються три види ордерів — маркет, ліміт та стоп. Слід зауважити, що на ринку деривативів ордерів набагато більше. [16]

Маркет-ордер (market) — найтиповіший ордер, де вказуються тільки такі параметри: валюта, бажана дія (купівля, продаж) і вказівка про виконання ордера за поточною ринковою ціною. Ринкові ордери здійснюються відразу ж після розміщення і повинні задовольнятися за найкращою можливою на момент виконання ціною.

Ліміт-ордери (limit) – установлюють найгіршу ціну, за якою клієнт допускає виконання операції. Така угода при можливості може бути проведена за ціною кращою, ніж зазначена в ордері, але ніколи не за гіршою.

Ліміт-ордер на купівлю вказує найвищу ціну, за якою купівля може бути здійснена, хоча ордер може бути задоволений за кращою (нижчою) ціною, якщо це можливо. Ціна, зазначена в ліміт-ордері на купівлю, має бути нижчою ринкової ціни на момент розміщення ордера.

Ліміт-ордер на продаж — указує найнижчу ціну, за якою продаж може бути здійснений, хоча ордер може бути задоволений за кращою (вищою) ціною, якщо це можливо. Ціна, зазначена в ліміт-ордері на продаж, має бути вищою ринкової ціни на момент розміщення ордера.

Ліміт-ордери не гарантують виконання, вони гарантують тільки те, що, якщо ліміт-ордер здійснюється, то ціна виконання дорівнюватиме або буде кращою, ніж зазначена в ордері.

Стоп-ордери вказують, що угода має бути проведена, як тільки ринок досягне або перевищить установлений у ньому ціновий рівень — стоп-ціну. Після розміщення такий ордер залишається неактивним до моменту досягнення ринком заявленої в ньому ціни. Як тільки ринок досягає стоп-ціни або переходить її, ордер виконується і операція здійснюється негайно за найкращою можливою ціною.

Стоп-ордер на купівлю розміщується вище поточної ринкової ціни і не виконується доти, доки ринкова ціна не виросте до рівня, зазначеного в ньому або гіршому (при швидкому русі ринку). Стоп-ордер на купівлю в момент активації стає маркет-ордером на купівлю.

Трейдер повинен автоматично визначати, який тип ордера має використовуватися в кожному конкретному випадку, зокрема знати, з якої сторони ринку ордер має бути розміщений (нижче або вище) і який тип ордера має бути застосований для одержання бажаного результату.

Стоп на купівлю, ліміт на продаж розміщуються вище поточного рівня ринку. Стоп на продаж і ліміт на купівлю розміщуються за цінами, нижчими від поточних ринкових цін.

На ринку Forex застосування ордерів ускладнюється наявністю двох типів котирувань — прямого і зворотного, що утрудняє швидке визначення «кращої» або «гіршої» ціни. Усе викладене вище стосується валют із зворотним котируванням — GBP/USD і EUR/USD. Для валют із прямим котируванням: USD/CHF, USD/JPY, USD/CAD усе правильно з точністю до навпаки. [14]