Фінансовий аспект формування і використання оборотних коштів.

Для виробництва і реалізації продукції підприємству нарівні з основними фондами необхідні оборотні фонди, що включають в свій склад запаси палива, пакувальних матеріалів, малоцінних и швидкозношуваних предметів, витрати майбутніх періодів (орендна плата, оплата проїзних квитків і інш.).

Спожиті в процесі виробництва оборотні фонди вступають в сферу спілкування вже в товарній формі (у вигляді готової продукції на складі і у відвантаженні), яка потім по мірі реалізації готової продукції переходить в грошову (грошові кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства, на його рахунках в банку і в дорозі). Товарна і грошова форми ресурсів, що знаходяться в сфері звертання, відносяться до фондів звертання.

Для забезпечення безперебійного процесу реалізації товарів кожне підприємство повинно розташовувати одночасно і оборотними фондами і фондами звертання. Тому в момент введення в експлуатацію воно потребує такої величини грошових коштів в складі сформованого статутного фонду, яка забезпечила б йому придбання матеріальних оборотних фондів і була достатньою для обслуговування процесу виробництва і реалізації продукції.

Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди звертання, складають оборотні кошти підприємств. Об'єднання оборотних фондів і фондів звертання в одному понятті засноване на економічній суті оборотних коштів, покликаних забезпечити безперебійність всього відтворювального процесу, в ході якого фонди обов'язково проходять як стадію виробництва, так і стадію звертання.

Оборотні кошти забезпечують поточні потреби підприємства. Характерна особливість оборотних коштів полягає в тому, що при нормальному здійсненні господарської діяльності вони не покидають сферу товарного обігу: оборотні кошти не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат підприємства.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Наприклад, недолік коштів, що авансуються на придбання товарних запасів, може привести до порушення руху товарів, скорочення товарообігу. Зайве ж відвернення коштів в запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до неефективного використання ресурсів.

Для формування оборотних коштів підприємство використовує як власні, так і позикові ресурси. Власні кошти грають головну роль в організації кругообігу фондів, оскільки підприємства, працюючі на началах комерційного розрахунку, повинні володіти певною майновою і оперативною самостійністю з тим, щоб вести справу рентабельно і нести відповідальність за прийняті рішення.

Разом з тим, залучення позикових коштів також дуже важливе, бо скорочує загальну потребу підприємства в оборотних коштах, стимулює прагнення до ефективного їх використання.

По своїй суті оборотні кошти не фінансова, а загальноекономічна категорія, в зв'язку з цим величина що знаходяться в обороті підприємства коштів не може бути віднесена до фінансових ресурсів. Проте, саме фінансові відносини утворюють початкову основу існування фонду оборотних коштів, а фінансові ресурси - базу для первинного формування і подальшої зміни його розміру. Фінансові відносини в сфері функціонування оборотних коштів виникають в трьох випадках:

• в ході утворення статутного фонду підприємства;

• в процесі використання фінансових ресурсів на збільшення власних оборотних коштів;

• при інвестуванні надлишку оборотних коштів в цінні папери.

Формування власних оборотних коштів відбувається в момент організації підприємства, коли створюється його статутної фонд. Джерела формування тут майже ті, що і основних коштів: акціонерний капітал, пайові внески, стійкі пасиви, бюджетні кошти (в державному секторі), перерозподіл коштів (якщо зберігається вертикальна система управління).

Ці кошти повинні забезпечувати мінімальну потребу підприємства в ресурсах. В процесі господарської діяльності підприємства використовують також кошти, прирівняні до власних. Ці кошти не належать підприємству, але постійно знаходяться в обороті. До них відносяться стійкі пасиви: мінімальна перехідна заборгованість по зарплаті і відрахуванням на соціальне страхування, мінімальна заборгованість по авансових платежах, амортизаційні відрахування, призначене на капітальний ремонт, і інш.

Одним з джерел формування власних оборотних коштів є кредиторська заборгованість. Ці кошти також не належать підприємству, але за рядом причин знаходяться в його обороті. Частіше за все кредиторська заборгованість виникає при розрахунках з постачальниками. Кредиторська заборгованість може виникати по розрахунках з фінансовими органами по сплаті різних податків і іншим платежам.

Надалі первинна величина власних оборотних коштів може змінюватися в залежності від обсягу, умов і результатів господарської діяльності на даному підприємстві. Успішна господарська діяльність, економія матеріальних і фінансових ресурсів, безперебійна реалізація товарів - все це позначається на стані оборотних коштів, їх збереженні і ефективному використанні.

У якості позикових коштів використовуються короткострокові банківські позики, які носять цільовий характер і притягуються для покриття тимчасової потреби в коштах для утворення запасів товарів, матеріальних цінностей і виробничих витрат.

Одним з важливих принципів організації оборотних коштів є їх розподіл на ті, що нормуються і що ненормуються.

До складу оборотних коштів, що нормуються включаються: запаси товарів на складах і в дорозі, тара, грошові кошти в касі і в дорозі, предмети і матеріали для господарських потреб, витрати майбутніх періодів.

До тих, що ненормуються відносяться оборотні кошти, розміри яких знаходяться в постійному русі і в процесі кругообігу постійно міняють форму: грошові кошти перетворюються в товари, потім товари реалізовуються і знову стають грошима. Оскільки кругообіг відбувається безперервно, то в кожний окремий період часу оборотні кошти знаходяться і в товарній і в грошовій формі.