logo search
Analiz-Bank-Diya_Primostka_03_[studyport

Порівняльний аналіз показників прибутковості капіталу, активів та мультиплікатора капіталу (2000 р.)

Показник

Банківська система

Група банків

Банк

Відхилення від системи

Відхилення від групи

Прибутковість капіталу, %

–0,48

3,47

7,35

7,83

3,88

Прибутковість активів, %

–0,09

1,32

1,99

2,08

0,67

Мультиплікатор капіталу

5,09

2,63

2,46

–2,63

–0,17

Результати порівняльного аналізу свідчать, що в цілому банк має ліпші показники прибутковості й ризику, ніж середні значення по банківській системі та по відповідній групі банків. Зокрема, прибутковість капіталу перевищує середньогрупове значення в 2,1 раза, прибутковість активів — в 1,5 рази, тоді як ризик банку, відобра­жений у показнику мультиплікатора капіталу, нижчий. А тому зниження значень показників прибутковості банку проти попереднього періоду слід визнати певною мірою закономірним явищем, яке відображає проблеми розвитку банківської системи в цілому.

Якщо порівняти показники ROA і ROE банку з орієнтовними значеннями, уживаними в міжнародній банківській практиці, то можна дійти висновку, що прибутковість активів банку є цілком задовільною (1,99 % проти 1,5 %) і вочевидь у попередній період вона була завищеною, а прибутковість капіталу (7,35 %), навпаки, є більше ніж удвічі нижчою за середній рівень (16—18 %). Отже, підвищення середнього рівня прибутковості власного капіталу слід визнати стратегічною метою діяльності банку у сфері фінансів, з огляду на яку проводиться дальший аналіз.

Припустімо, що банк вирішив підвищити прибутковість капіталу до 16 %. Для цього за існуючої структури (мультиплікатор капіталу — 2,46) слід забезпечити прибутковість активів на рівні 6,5 %:

ROA = ROE : MK,

ROA = 16 : 2,46 = 6,5 (%).

Це потребуватиме від банку майже повного відновлення рівня прибутковості активів попереднього періоду, що за існуючих у країні реалій видається досить проблематичним. Тому банку слід ширше використовувати залучені кошти, змінюючи в такий спосіб структуру ресурсної бази. Зокрема, якщо банк збільшить обсяг зобов’язань і показник мультиплікатора капіталу зросте хоча б до середнього рівня по банківській системі в цілому (5,09), то для досягнення цільового рівня прибутковості капіталу (16 %), прибутковість активів має становити 3,14 % (ROA = 16 : 5,09).

У тому разі, коли показник ROA залишається сталим (1,99 %), структура пасивів банку має стати ризикованішою, а мультиплікатор капіталу — досягти значення 8,04 (МК = 16 : 1,99), тобто на кожну гривню власного капіталу банк має залучити понад 7 грн. на ринку. Такий аналіз дає змогу банку сформувати альтер­нативні варіанти досягнення стратегічної мети, які деталізуються і обґрунтовуються в процесі дальших досліджень.

На наступному етапі аналізу розраховують абсолютну величину чистого прибутку, доходів та витрат банку (в грошовому вираженні), після чого переходять до формування фінансового плану, визначаючи напрями, обсяги й структуру банківських портфелів. Так, якщо банк вирішує стабілізувати показник ROA на рівні 1,99 %, то для досягнення цільового значення прибутковості капіталу (16 %) середні активи банку мають становити 168 643 тис. грн. (А = 16 : 1,99 · 20975), а планова величина чистого прибутку — 3356 тис. грн. (NP = 168 643 · 1,99 : 100).

Дальший аналіз складових чистого прибутку банку виявляє перспективні напрями та резерви підвищення прибутковості. У процесі аналізу вивчається динаміка окремих статей доходів (табл. 3.15) та витрат.

Наведені дані свідчать, що доходи банку протягом періоду знизилися на 28,9 %, у тому числі процентні — майже на 32 %. Підвищення комісійних доходів було майже нівельовано зниженням торговельних, а збільшення інших операційних доходів на 223 % не дало відчутного приросту в грошовому вираженні (58 тис. грн.). Аналіз динаміки та структури статей витрат банку (табл. 3.16) показує, що вони (витрати) протягом аналізованого періоду теж знизилися, але нижчими темпами, ніж доходи.

Таблиця 3.15