13.Валютна система: поняття та структура, конвертація валюти та її зміст.

Валютна система – форма організації валютних відносин, що склалася історично і закріплена національним законо­давством і міждержавними угодами. Розрізняють національну, світову і міжнародну валютні системи. Національна валютна система – це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міждержавними фінансовими інститутами, за допомогою яких здій­снюються міжнародні кредитно-розрахункові операції, формуються та використовуються валютні резерви країни. Світова валютна система – форма організації валютних відносин між усіма чи переважною більшістю країн світу, закріплена комплек­сом міжнародних угод та правил. Світова валютна система формувалася шляхом тривалого розвитку як особлива форма забезпечення інтересів усіх країн, пов’язаних із їхньою участю у світовому обороті товарів, капіталів і послуг. У ході історичного становлення виробилися особливі механізми функціо­нування та регулювання світової валютної системи. Міжнародна (регіональна) валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн. Вона є складо­вою світової валютної системи і пов’язана з національними валютними системами країн-членів, що входять до її складу. Конвертованість валюти можна класифікувати за кількома критеріями:

1. За повнотою конвертації:

- повна конвертованіеть;

- часткова конвертованіеть.

2. За видами суб'єктів:

- зовнішня;

- внутрішня.

3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:

- за поточними операціями;

- за переміщенням капіталу.

Повна конвертованість означає можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів) та за всіма видами цілей або операцій (платежі за поточними операціями, платежі за рухом капіталу і переказами).