2.Класичний тип фінансової політики та його характеристика.

Фінансова політика – це комплекс державних заходів, що забезпечують ефективне функціонування фінансів і фінансової системи. Виділяють три типи фінансової політики: класичний, регулюючий, планово-директивний. Класичний тип фінансової політики заснований на працях класиків політекономії А Сміта і Д. Рікардо та їх послідовників. Основний її напрямок – невтручання держави в економіку, збереження вільної конкуренції, використання ринкового механізмі як головного регулятора господарських процесів. І як наслідок цього – обмеження державних податків і видатків, забезпечення умов для формування і виконання збалансованого бюджету. Даний тип фінансової політики передбачає необхідність втручання і регулювання державою циклічного розвитку економіки. Фінансовий механізм використовується для регулювання економіки соціальних відносин з метою забезпечення повної зайнятості населення. Основним інструментом впливу на економіку є державні видатки, які забезпечують формування додаткового попиту, зростання підприємницької діяльності, збільшення національного доходу, ліквідацію безробіття шляхом фінансування створення нових робочих місць. Державні видатки виступали переважно у вигляді військових витрат, виплат відсотків за державним боргом, його погашенням. Система податків включала найпростіші й найефективніші з погляду стягування непрямі й прямі податки. Управління фінансовою діяльністю в державі зосереджувалося в одному органі – Міністерстві фінансів (Казначействі).