11.Банківська система та види банківських установ, особливості їх діяльності.

Банківська система – внутрішньо організована взаємопов’язана, об’єднана загальною метою сукупність банківських установ, що існують в межах єдиної фінансової системи та єдиного грошово-кредитного механізму в певний проміжок часу. Банківська система – основна ланка кредитно-фінансової системи країни. Банківська діяльність містить такі базові посередницькі операції: 1) мобілізація коштів; 2) надання позичок і депозитно-кредитна емісія платіжних засобів; 3) здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів. Банківська система є основою кредитної системи країни, оскільки: на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку; банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і можуть безпосередньо впливати на ринкову кон’юнктуру та економічне зростання; банки мають можливість надавати економічним суб’єктам широ­кий асортимент різних послуг. Цілями банківської системи є: забезпечення суспільного нагляду й регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банків з інтересами суспільства; забезпечення надійного й стабільного функціонування банків­ської системи задля стабілізації грошей і безперебійного обслуговування економіки. Функції банківської системи: 1) трансформаційна, основними складовими якої є: трансформація ризиків – банки беруть на себе переважну частину ризиків непогашення позичок, зводячи ризики для своїх вкладників та акціонерів до мінімуму; трансформація строків – мобілізуючи значні обсяги корот­кострокових коштів, банки отримують можливість деяку їх частину спрямовувати в довгострокові позички та інші довго­строкові активи; трансформація обсягів капіталів – мобілізуючи великі об­сяги дрібних вкладів, банки дістають можливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масштабних проектів; просторова трансформація – банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів і країн і спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об’єкта. 2) емісійна – створення платіжних засобів і регулювання їх обороту. 3) стабілізаційна – забезпечення стабільності банківської діяль­ності та грошового ринку. Можна виділити два типи побудови банківської системи: 1) однорівнева, яка передбачає горизонтальні зв’язки між банками, здійснення уніфікованих операцій (характерна для тоталітарних країн); 2) дворівнева, на верхньому рівні якої перебуває центральний банк, а на нижньому – усі інші банки.