logo search
Analiz-Bank-Diya_Primostka_03_[studyport

Прибутковість активів та капіталу окремих українських банків за результатами 2000 р.

№ з/п

Банк

ROA, %

ROЕ, %

Прибуток, млн грн.

Питома вага прибутку, %

1

ДОНМІСЬКБАНК

13,7

50,1

29,14

7,45

2

МЕТАЛУРГ

8,2

73,5

8,54

2,18

3

ЕКСПРЕС-БАНК

7,8

53,2

14,71

3,76

4

ДОНБІРЖБАНК

7,0

48,6

3,94

1,01

5

МУНІЦИПАЛЬНИЙ

6,5

42,8

5,01

1,28

6

КИЇВ

6,3

49,6

12,92

3,30

7

СОС’ЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ УКРАЇНА

5,0

23,6

5,49

1,40

8

АЖІО

4,8

50,6

5,35

1,37

9

ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ

4,8

27,3

2,22

0,57

10

ТК-КРЕДИТ

4,7

14,5

3,16

0,81

Усього (125 банків)

1,5

13,4

391,29

100

Порівняльний аналіз показників прибутковості свідчить про досить високий рівень їхньої варіативності, який відображає величину розриву між коефіцієнтами окремих банків та середньогалузевими значеннями. В окремих банках показники прибутковості суттєво перевищують відповідні середні значення по бан­ківській системі в цілому. Так, найвище значення ROA (13,7 % — Донміськбанк) більше ніж у 9 разів перевищує середнє значення (1,5 %). Варто звернути увагу і на тенденцію поступового скорочення розриву між максимальними і середніми значеннями коефіцієнтів прибутковості. Наприклад, у 1999 р. максимальне значення прибутковості статутного капіталу майже у 18 разів (або на 1697 %) перевищувало середнє значення по банківській системі в цілому [154, с. 105].

Дальший аналіз показує, що майже 52 % (або 203,1 млн грн.) від величини прибутку, одержаного банками в 2000 р., дали лише 15 банків, а десять перших за рейтингом прибутковості банківських установ сформували 41,3 % загального прибутку. Ці дані підтверджують, що тенденція до значної концентрації та поляризації в банківській системі триває, хоч і є трохи послабленою проти попередніх періодів. Так, у 1999 р. понад 50 % сукупного прибутку банківської системи дали тільки шість банків, а десять перших за рейтингом прибутковості банків сформували 60,6 % загального прибутку системи комерційних банків [154, с. 104]. Отже, результати аналізу свідчать, що часи високої прибутковості банківської системи в цілому відійшли в минуле, але для окремих банків — це ще реальність.

Зважаючи на досить прибуткову діяльність окремих банків, несприятливий вплив зовнішніх чинників (зокрема вимог НБУ щодо формування резервів під кредитні ризики і знецінення цінних паперів, а також завищеної норми обов’язкового резервування) не можна вважати вирішальним щодо зниження банківських прибутків (хоч це, безумовно, має місце). Адже такі вимоги однакові для всіх банків, але частина з них демонструє досить високі результати діяльності. У цьому зв’язку постає правомірне запитання, які саме групи банків спромоглися працювати ефективно. Для з’ясування цього звернімося до порівняльного аналізу ефективності банків, згрупованих за величиною активів.

Міжгруповий аналіз прибутковості капіталу та активів показує, що показники ROЕ і ROA в 1999—2000 рр. у групі найбільших банків були найнижчими серед груп банків, які працювали прибутково. Водночас ризик цієї групи банків був найвищим, адже мультиплікатор капіталу в них у 1,4 раза перевищував середнє значення по системі банків (див. табл. 3.2). Крім того, серед найефективніших за показником прибутковості активів українських банків немає жодного з групи найбільших за величиною активів (див. табл. 3.9).

Цікаво зазначити, що такі самі тенденції можна спостерігати і в банківському секторі країн Східної і Центральної Європи. Так, найбільші за величиною активів банки цього регіону мають досить низький рівень ROA (див. табл. 3.3) як порівняти з найліпшими з погляду прибутковості активів банківськими установами (табл. 3.10).

Таблиця 3.10