Етапи розвитку та типи грошових систем. (Система золотого стандарту, система золотодевізнного стандарту, Бреттон-Вудська валютна система, Ямайська валютна система).

Національна валютна система – це органічна частина системи грошових відносин окремих держав. Її функціонування регулюється (з урахуванням норм міжнародного права) національним законодавством країни, на основі якого визначається міжнародний статус національної валюти – грошової одиниці країни, встановлюються механізм взаємодії національних і світових грошей. Світова валютна система є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв’язків. Система золотого стандарту сформувалася на початку ХІХ ст. і функціонувала до 20-30-х років ХХ ст. її визначальними ознаками були функціонування золота як світових грошей, фіксація золотого вмісту національних валют, їх безпосередня конвертованість у золото, наявність на цій основі фіксованих валютних курсів. У період дії золотого стандарту золото перебувало в обігу у вигляді карбованих монет не лише на зовнішньому ринку, а й на рівні з розмінними паперовими грішми – на внутрішньому ринку. Проте більшість країн не могли після війни відновити золотий монометалізм навіть у такій урізаній формі. Деякі з них запровадили систему золотодевізного (золотовалютного) стандарту, за яким:

• держава зберігала фіксацію золотого вмісту національної валюти;

• дозволявся вільний обмін національної валюти на розмінну на золото іноземну валюту (девізу). Таким опосередкованим способом підтримувався зв’язок національних валют цих країн із золотом.

Бреттон-Вудська валютна система. Найважливіша ознака Бреттон-Вудської системи полягала в тому, що вона встановила режим фінансових валютних курсів. Отже, коли національна валюта надто високо оцінена, центральний банк повинен купувати національну валюту, визначаючи запаси резервної валюти, щоб утримувати фіксований валютний курс. Згідно з Бреттон-Вудською системою валютні курси змінювалися тільки тоді, коли країна відчувала «фундаментальну розбалансованість», тобто великий постійний дефіцит платіжного балансу або його високе активне сальдо. Ямайська валютна система. Контури нової валютної системи, яка функціонує і розвивається у світовій економіці донині, були визначені на нараді представників країн – членів МВФ, що відбулася в м. Кінгстоні на Ямайці у січні 1976 р. Кінгстонська угода започаткувала утворення Ямайської валютної системи. Ця система почала функціонувати після відповідних ратифікацій зазначеної угоди державами-учасницями у квітні 1978 р.