15.1. Економічна природа і суть страхування
Страхування — обов'язковий елемент кожної економічної системи. Без розвинутої системи всіх видів страхування економіка успішно функціонувати не може. Умови господарювання й людського життя загалом побудовані таким чином, що постійно виникають - непередбачувані обставини, викликані явищами природи або обставинами, що не залежать від волі й бажання людини. Ці несприятливі події, серед яких найпоширенішими є стихійні лиха та нещасні випадки, призводять до значних матеріальних збитків і втрати здоров'я або працездатності. Тому виникає потреба щодо пошуку шляхів локалізації зазначених втрат, що й зумовило виникнення та розвиток страхування.
Можна стверджувати, що суспільне виробництво в цілому, а також діяльність господарських структур та окремих громадян у своїй основі об'єктивно вміщують елементи ризику, що зумовлює необхідність їхнього попередження, подолання, зменшення руйнівних або збиткових наслідків. Для цього треба частину валового внутрішнього продукту в грошові або натуральній формі зосередити в страхових фондах.
Страхові фонди суспільства або фонди страхового захисту є централізованими й децентралізованими фінансовими резервами держави, які виступають гарантами її фінансової стабільності й сталого економічного розвитку. За своєю суттю страхові фонди — це форма перерозподілу валового внутрішнього продукту між окремими господарськими структурами та громадянами з метою підтримання стабільного стану їхньої фінансової діяльності та суспільного добробуту.
Частина страхових фондів використовується на відшкодування збитків та на інші потреби, поповнює фонд споживання і фонд вилучених з експлуатації, в результаті стихійного лиха, засобів виробництва. Невикористана частина страхових фондів по закінченні року включається до складу національного багатства держави. У процесі накопичення страхові фонди можуть використовуватися як кредитним ресурс.
Страхування — складова частина фінансової системи держави, воно опосередковує рух валового внутрішнього продукту в формі фондів фінансових ресурсів. Проте цей рух пов'язаний лише з перерозподілом при відшкодуванні збитків і втрат. Крім того, за допомогою страхування здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів між обмеженим колом учасників страхування, пов'язаних солідарною відповідальністю щодо відшкодування суми збитків. Тому чим більше коло учасників страхування, тим менші розміри перерозподілу фінансових ресурсів, оскільки меншими с розміри страхових внесків.
Можна стверджувати, що страхування передбачає повернення мобілізованих до страхового фонду страхових платежів. Це положення справедливе, якщо страхування розглядати як постійний процес. За умов ринкової моделі економіки страхування є одним із найефективніших методів відшкодування втрат у результаті непередбачуваних обставин.
Страхування — об'єктивна умова розвитку товарно-грошових відносин і одночасно результат їх найдосконалішого розвитку. Страхування забезпечує безперервність, збалансованість і стабільність суспільного розвитку. Водночас саме страхування повинно постійно удосконалюватися в напрямку оптимізації його застосування, в поліпшенні показників розвитку страхових операцій, у повному та своєчасному відшкодуванні витрат, у використанні тимчасово вільних коштів страхових фондів, у поповненні за рахунок частини прибутку доходів бюджетів.
У нинішній економіці набувають розвитку як майнове, так і особисте страхування. Держава зацікавлена й стимулює розвиток соціального страхування та пенсійного забезпечення для захисту працюючих на випадок хвороби, втрати працездатності, годувальника, настання смерті. При цьому страхові фонди виконують роль перерозподілу фінансових ресурсів між окремими верствами населення для підтримання певного рівня добробуту.
З огляду на це страхування має декілька важливих аспектів.
Із погляду природних інтересів суспільства та окремих його громадян страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя з настанням непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків.
Економічна необхідність страхового захисту, який ґрунтується на акумуляції фінансових ресурсів із метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій як фізичним, так і юридичним особам.
У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.
Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечували страховикам наявність достатніх фінансових гарантій — із другого.
Передумовою виникнення страхових відносин є ризик, без наявності якого немає страхування, тому що відсутній страховий інтерес. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту.
За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які ймовірно виникнуть у майбутньому.
За своїм складом ризики бувають дуже різноманітними. Залежно від критеріїв, покладених в основу їхньої класифікації, вони поділяються на: природні; антропогенні; економічні; особисті; масові; невеликі тощо. У свою чергу економічні поділяються на майнові, фінансові, спекулятивні тощо.
Саме багатогранність форм прояву ризику, частота й шкідливість наслідків від нього, неможливість абсолютного уникнення його ймовірності викликають необхідність організації страхування.
У страхуванні ризик характеризується декількома основними поняттями. Насамперед ризик — це конкретне явище чи сукупність явищ (подія чи декілька подій), при виникненні яких відбуваються виплати з раніше утвореного страхового фонду в натурально-речовій або грошовій формі. Ризик пов'язаний із конкретним застрахованим об'єктом, щодо якого й вивчаються чинники ризику. Аналіз одержаної
інформації поряд з іншим заходами дає змогу суттєво зменшити негативні наслідки виникнення ризику. Очевидно, що чим менша ймовірність ризику, тим легше й дешевше можна організувати його страхування. Висока ймовірність ризику передбачає страховий захист з високою ціною, що перешкоджає його проведенню.
Страхування і розмір ризику взаємопов'язані. Вимірювання ризику, його розподіл становлять сукупність прийомів страхової організації, за допомогою яких на практиці організовується проведення страхування, вибір технічних прийомів. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній діяльності страховиків, тому що визначає величину необхідного страхового фонду, а значить і можливості відшкодування збитків застрахованих.
Людство давно вживає багато заходів, спрямованих на зменшення ризикових ситуацій. Так, підвищуються вимоги до будівництва господарських споруд, застосовуються досконаліші матеріали й технології, споруджуються греблі, канали, дорожні розв'язки та інші протиаварійні споруди. Водночас сам розвиток виробництва все більш зумовлює складність технологій, енергетичних споруд, хімічних речовин і транспортних засобів, що приводить до зростання ризиків. Все це посилює значення страхування.
За формою розрізняють добровільне та обов'язкове страхування.
Обов'язкове страхування зумовлене ризиками, пов'язаними з життям, втратою працездатності або з виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані однією особою.
- 1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів
- 1.2. Фінанси в економічній системі держави
- 1.3. Призначення та роль фінансів
- 1.4. Взаємозв'язок фінансів з іншими елементами економічної системи
- 2.1. Теоретичні основи побудови фінансової системи
- 2.2. Структура фінансової системи
- 2.3. Правові та організаційні основи фінансової системи
- 2.4. Вплив фінансової системи на темпи й пропорції розвитку економіки
- 3.1. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- 3.2. Предмет і метод фінансової науки
- 3.3. Розвиток фінансової науки в Росії
- 3.4. Розвиток фінансової науки в Україні
- 3.5. Сучасна світова наукова фінансова думка
- 4.1. Фінансова політика як важлива сфера діяльності держави
- 4.2. Завдання і принципи фінансової політики
- 4.3. Форми і методи реалізації фінансової політики
- 4.4. Фінансова безпека держави
- 4.5. Фінансова криза та її вплив на безпеку держави
- 4.6. Сучасна фінансова криза в Україні та шляхи її локалізації
- 5.1. Економічна суть і призначення фінансових ресурсів
- 5.2. Валовий внутрішній продукт як основне джерело фінансових ресурсів
- 5.3. Склад і структура фінансових ресурсів в економіці держави
- 5.4. Баланс фінансових ресурсів і витрат у державі
- 6.1. Призначення і роль фінансового механізму
- 6.2. Склад і структура фінансового механізму
- 6.3. Фінансові показники
- 6.4. Використання фінансового механізму для активізації економічного зростання й підвищення суспільного добробуту
- 7.1. Зміст і принципи фінансового планування
- 7.2. Система фінансових планів
- 7.3. Зведене фінансове планування
- 7.4. Фінансові баланси в економічній системі держави
- 7.5. Баланс фінансових ресурсів і витрат регіонів
- 8.1. Система державних фінансів
- 8.2. Призначення і роль державних фінансів
- 8.3. Правові й організаційні засади державних фінансів
- 8.4. Становлення та розвиток державних фінансів України
- 9.1. Бюджет в економічній системі держави
- 9.2. Бюджетна система
- 9.3. Бюджет у регулюванні економічних і соціальних процесів у державі
- 9.4. Бюджетний дефіцит
- 9.5. Бюджетна система України й напрями вдосконалення бюджетного процесу
- 10.1. Теоретичні основи становлення та розвитку місцевих фінансів
- 10.2. Місцеві бюджети — основа місцевих фінансів в Україні
- 10.3. Доходи й видатки місцевих бюджетів України
- 10.4. Міжнародні принципи і вимоги до фінансового забезпечення діяльності місцевого самоврядування
- 10.5. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні
- 11.1. Передумови виникнення та розвитку податків
- 11.2. Наука про податки як складова фінансової науки
- 11.3. Економічна сутність податків та їхнє призначення
- 11.4. Сучасні податкові системи зарубіжних країн
- 11.5. Становлення та розвиток податкової системи України
- 12.1. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур
- 12.2. Особливості організації і функціонування фінансів різних форм власності та видів діяльності
- 12.3. Фінансове забезпечення функціонування та відтворення основних фондів
- 12.4. Фінансовий аспект формування і використання обігових коштів
- 12.5. Фінансове планування й прогнозування на підприємствах
- 13.1. Система централізованих фондів цільового призначення
- 13.2. Пенсійний фонд
- 13.3. Фонд соціального страхування
- 13.4. Фонд сприяння зайнятості населення
- 13.5. Фонд сприяння конверсії
- 13.6. Державний інноваційний фонд
- 13.7. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування
- 14.1. Економічна природа і призначення соціальних гарантій
- 14.2. Види й форми соціальних гарантій
- 14.3. Джерела фінансового забезпечення соціальних гарантій
- 14.4. Становлення й розвиток системи соціальних гарантій в Україні
- 15.1. Економічна природа і суть страхування
- 15.2. Ринок страхових послуг
- 15.3. Фінансові аспекти соціального страхування
- 15.4. Система страхування в Україні
- 15.5. Фінансові резерви
- 16.1. Економічна сутність і роль державного кредиту
- 16.2. Структура державного боргу та механізм його формування
- 16.3. Управління державним боргом і його обслуговування
- 16.4. Державний борг України та механізм його обслуговування
- 16.5. Вплив державного боргу на фінансове становище держави
- 17.1. Призначення і структура фінансового ринку
- 17.2. Валютний ринок і валютні операції
- 17.3. Ринок кредитних ресурсів
- 17.4. Ринок цінних паперів
- 17.5. Ринок фінансових послуг
- 18.1. Зміст і призначення фінансового контролю
- 18.2. Організація й методи фінансового контролю
- 19.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- 19.2. Менеджмент державних фінансів
- 19.3. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур
- 19.4. Податковий менеджмент
- 20.1. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів
- 20.2. Міжнародні фінансові інститути