Структура фінансової системи в Україні

Фінансову систему можна розглядати за внутрішньою будовою і по організаційній структурі. За внутрішньою будовою фінансова система являє собою сукупність відносно відособлених взаємозв'язаних сфер і ланки фінансових відносин, що відображають специфічні форми та методи обміну, розподілу і перерозподілу ВВП. Відповідно з організаційною структурою фінансова система є сукупністю фінансових органів та інститутів, керівними грошовим потоками.

Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків та місця концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів проводиться у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виділення окремих ланок фінансової системи. Внутрішня сторона фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок.

Сфера характеризує узагальнену за певними ознаками сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер зазвичай кладеться рівень економічної системи. Виділяється чотири сфери: рівень мікроекономіки - фінанси суб'єктів господарювання; рівень макроекономіки - державні фінанси; рівень світового господарства - міжнародні фінанси; узагальнюючий рівень - фінансовий ринок.

Ланка показує відособлену частину фінансових відносин. Її виділення проводиться за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин. Сфера фінансів суб'єктів господарювання не ділиться на окремі ланки, оскільки вони мають загальні принципи організації і методи ведення фінансової діяльності. Існують певні особливості, пов'язані з формою власності або галузевою специфікою. Однак вони не настільки істотні, щоб на їх підставі виділяти окремі ланки. Ці особливості впливають на організацію фінансових відносин, але не змінюють їх суті. Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави. Вона включає такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, фінанси державного сектора. Сфера міжнародних фінансів відображає обмінні та перерозподільні відносини на світовому ринку і включає три напрямки: міжнародні розрахунки; фінанси міжнародних політичних, економічних, гуманітарних організацій, міжнародні фінансові інститути.

Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. Фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і капіталів.

Відокремленим ланкою фінансової системи виступає страхування, яке не належить до конкретної сфери. Організаційна структура фінансової системи характеризується сукупністю фінансових органів та інститутів, що відображають систему управління фінансами. Необхідність розподілу і перерозподілу ВНП є об'єктивним явищем, форми і методи фінансових відносин відображають установлену в світовій практиці внутрішню структуру фінансової системи. Разом з тим, рух грошових потоків здійснюється не саме собою, а ведеться певними управлінськими структурами, юридичними та фізичними особами. Це суб'єктивна сторона побудови фінансової системи, яка з

певними закономірностями відображає умови конкретної країни. В основі виділення органів управління фінансовою системою лежить її внутрішня структура. Загальне керівництво фінансовою діяльністю в будь-якій країні складають органи державної влади і управління.