logo
опорний конспект фінанси

1. Курси і крос-курси валют.

Оскільки співвідношення між різними валютами постійно змінюються, у разі зростання вартості (посилення) іноземної валюти щодо національної валюти покупця, дохід від відпо­відних іноземних активів у перерахунку на національну валю­ту покупця зростає, а у разі падіння вартості (ослаблення) іно­земної валюти - зменшується.

Ціну грошових одиниць (валюти) однієї країни, виражену в грошових одиницях іншої країни, називають валютним курсом. Визначення курсу валют називають їх котируван­ням. Цілковите котирування включає визначення курсу по­купця {ЬШ; купівлі) і курсу продавця (авк, оіІег; продаж), відповідно до яких банки купують і продають котирувану ва­люту.

Гіпотетично є п'ять систем валютних курсів:

Так, у системі вільного плавання валютний курс формуєть­ся під впливом ринкового попиту та пропозиції.

У системі керованого плавання, крім попиту та пропозиції, на величину валютного курсу впливають центральні банки країн, а також різні тимчасові ринкові перекручування.

Система цільових зон розвиває ідею фіксованих валютних курсів. До цього типу можна віднести режим функціонування курсів валют країн - учасниць Європейської валютної сис­теми.

Нарешті, прикладом гібридної системи валютних курсів є сучасна валютна система, у якій існують країни, що здійсню­ють вільне плавання валютного курсу, наявні зони стабіль­ності щодо. Докладне перерахування режимів курсів валют різних країн, що діють нині, можна знайти, наприклад, у виданнях МВФ.

Одним із найбільш важливих понять, використовуваних на валютному ринку, є поняття реального і номінального валют­ного курсу.

Реальний валютний курс можна визначити як відношення цін товарів двох країн, узятих у відповідній валюті.

Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє в певний момент часу на валютному ринку країни.

Валютний курс, що підтримує постійний паритет купівельної сили, - це такий номінальний валютний курс, за якого реальний валютний курс не змінний.

Крім реального валютного курсу, розрахованого на базі відносини цін, можна використовувати цей самий показник, але з іншою базою. Наприклад, прийнявши за неї відношення вартості робочої сили у двох країнах.

Фактори, що впливають на величину валютного курсу, поді­ляються на структурні - такі, що діють у довгостроковому періоді, і кон'юнктурні - такі, що викликають короткостро­кове коливання валютного курсу та пов'язані з коливаннями ділової активності в країні, політичною ситуацією, чутками і прогнозами

Основним видом котирування валют є пряме котирування, за якого курс котируваної (оцінюваної) валюти А (наприклад долара США) до валюти котирування В (наприклад гривні) виражається як вартість одиниці валюти А в одиницях валю­ти В (в цьому випадку кількість гривень за один долар США). При визначенні співвідношення іноземної і національної ва­лют за прямого котирування іноземної валюти вартість її оди­ниці виражається в одиницях національної валюти. Для де­яких валют прийнято котирувати 10 одиниць або кількість, кратну 10.

За прямого котирування валюти А до валюти В сума РА у валюті А еквівалентна сумі у валюті В, що дорівнює:

де РА — кількість котируваних одиниць валюти А;

R— курс валюти А, виражений в одиницях валюти В.

Сума Рв у валюті В еквівалентна сумі у валюті А, що дорі­внює:

де

Інший вид котирування — непряме котирування, за якого курс котируваної валюти А до валюти котирування В вира­жається як вартість одиниці валюти В в одиницях валюти А. Під час визначення співвідношення іноземної і національної валют за непрямого котирування іноземної валюти вартість одиниці національної валюти виражається в одиницях інозем­ної валюти.

За непрямого котирування валюти А до валюти В сума РА у валюті А буде еквівалентна сумі у валюті В:

а сума Рв до валюти В буде еквівалентна сумі у валюті А:

Під час непрямого котирування іноземної валюти курс її купівлі більший за курс продажу.