logo
опорний конспект фінанси

Єдиний податок для спд

Із 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ). Що нового він приніс підприємцям – платникам єдиного податку?

Так, з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва діє Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу, у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Єдинщики будуть зобов'язані нараховувати (утримувати) і сплачувати єдиний внесок у порядку, визначеному Законом № 2464. Такий висновок можна зробити з відповідних норм даного Закону, і про це говориться в підрозділі 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому ніякого зарахування сплачених сум єдиного податку в рахунок єдиного внеску (подібно здійснюваному в даний час зарахуванню по пенсійних внесках) чинним законодавством не передбачено ;

3) єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку (43 % (20 % + 23 %) від установленої ставки), що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється. Іншими словами, необхідно буде сплачувати тільки ту частину податку, що підлягає зарахуванню у відповідні бюджети (без частини, що підлягає зарахуванню в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування);

Отже, спрощена система оподаткування для суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи - підприємці, у 2011 році, до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва, регулюється Указом 727.

Також залишається чинним Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 752/4045).

Згідно з п. 2 Порядку підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви (додаток 1 до Порядку) та платіжного документа про сплату єдиного податку не менше ніж за календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.

При особистому поданні заяви датою подання вважається дата реєстрації її в органі державної податкової служби, а при надсиланні заяви поштою – дата відправлення, зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті відповідно до штампа відділення зв'язку.

Після отримання заяви та за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 днів безоплатно видати Свідоцтво про сплату єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до п. 5 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування зобов'язані у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом ухвалити рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Щодо змін в порядок застосування спрощеної системи, на які фізичним особам – підприємцям передусім необхідно звернути увагу:

1. Приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ. У підрозділі 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ говориться про те, що єдинщики не є платниками ПДВ, за винятком юридичних осіб, що сплачують єдиний податок по ставці 6 %. А виходячи з пп. 14.1.139 ПКУ можна зробити висновок, що єдинщики (приватні підприємці) не можуть бути зареєстровані як платників ПДВ навіть у добровільному порядку. Зрозуміло, що з підприємцями, що не є платниками ПДВ, буде невигідно співробітничати суб'єктам господарювання – платникам даного податку.

2. Вводиться своєрідне обмеження на співробітництво платників податку на прибуток з підприємцями на єдиному податку. Відповідно до пп. 139.1.12 розділу III «Податок на прибуток підприємств» витрати, понесені платниками податку на прибуток у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних цінностей у приватних підприємців, що сплачують єдиний податок, не включаються до складу витрат таких платників податку на прибуток (крім витрат, понесених у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Отже, підприємства, що отримують що-небудь у таких єдинщиків, не зможуть зменшити свій оподатковуваний прибуток на суму понесених витрат. Тому так, як і у випадку з платниками ПДВ, платники податку на прибуток, швидше за все, також будуть уникати співробітництва з підприємцями – платниками єдиного податку.

Разом з тим, звертаємо вашу увагу на те, що зазначене обмеження вводиться не з 1 січня 2011 року, як весь ПКУ, а з 1 квітня 2011 року.

3. Встановлюються нові штрафи за несплату єдиного податку приватними підприємцями. Так, пунктом 122.1 ПКУ встановлено, що несплата приватним підприємцем єдиного податку у встановленому порядку й у встановлений термін призводить до накладення на такого підприємця штрафу в розмірі 50 % ставки несплаченого податку.

18 листопада 2011року Президентом України було підписано З А К О Н У К Р А Ї Н И Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України № 4014 VI щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, опубліковано його було 24 листопада 2011року у виданні «Голос України», та вступить в дію з 01 січня 2012 року.

У змінах що вступлять у дію з нового року, чітко написано що свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково (п 299.3.), протягом 10 робочих днів від моменту подання заяви. Крім того видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» ( 727/98 ) та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» ( 13-92 ) є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року.

Тезове викладення найважливіших моментів.

Почнемо з того, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). (293.1.)

В таблиці наведено основні критерії визначення тих чи інших груп для платників єдиного податку:

Групи

Кількість працівників

Види діяльності

Обсяг виручки

Ставка єдиного податку

1 ГРУПА

фізичні особи – підприємці

Не використовує

Здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню

150 000,00грн

1-10% від мінімальної з-ти.

15% в разі перевищення граничного обсягу

15% в разі отримання доходу від діяльності не вписаної до свідоцтва

2 ГРУПА

фізичні особи підприємці

10 осіб

Здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або

продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства,

1 млн. грн.

2-20% від мінімальної з-ти

15% в разі перевищення обсягів виручки.

15% в разі отримання доходу від діяльності не вписаної до свідоцтва

3 ГРУПА Фізичні особи підприємці

20 чоловік

Поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31КВЕДДК 009:2005) (va375202-05 )

Та решта фізичних осіб – підприємців що відповідають

вимогам, встановленим для третьої групи

3 млн. грн.

3% в разі сплати ПДВ або 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку

4 Група юридичні особи

50 чоловік

Всі види діяльності що передбачені для платників єдиного податку

5 млн. грн.

3% в разі сплати ПДВ або 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку

Не можуть бути платниками єдиного податку наступні категорії:

1 Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно -

мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним

продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі

органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка

здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування»( 85/96-ВР ),

сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8 ) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату,діяльність з організації торгів (аукціонів)

виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2. Фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД

ДК 009:2005) ( va375202-05 ), діяльність у сфері аудиту;

3. Фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує

0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові

приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

5. Суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним

особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є

платником єдиного податку;

7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти;

8. Суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Платники єдиного податку даним законом зобов’язані розраховуватися за товари, роботи послуги та ін. лише у грошовій формі, тобто не мають права на бартерні операції.

Випадки, коли застосовується ставка 15% до платників єдиного податку1,2 та 3 груп

У разі перевищення 1; та 2 групою обсягів доходу передбаченого для певної групи сума перевищення оподатковується за ставкою 15% визначено у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291.

У разі отримання доходу, від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи, такий дохід оподатковується за ставкою 15%.

До доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий

До доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Прелік видів діяльності корті не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування скачати

Випадки, коли застосовується подвійна ставка до 4 групи ( 6 або 10%)

Ставки єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених законом.

До суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Закону. (тобто для 3 групи – все понад 3 млн грн.; для 4 групи сума понад – 5 млн. грн.)

До доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий (готівковий, чи безготівковий)

До доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Податковий звітний період

Для єдинщиків 1 ГРУПИ звітним податковим періодом є рік. Це означає що звітуватимуться вони лише раз на рік, за умови, якщо протягом року не перевищать встановленого обсягу виручки.

2,3,4 ГРУПА звітуватиметься щоквартально, в строки передбачені ПКУ для квартальної звітності. З цього можна зрозуміти що це буде 40 днів після закінчення звітного кварталу, а не до 5 числа як раніше.

Ще одним приємним моментом є те, що для 1 та 2 ГРУП передбачено право захворіти, або ж піти у відпустку і не платити за цей місяць єдиний податок. Правда за умови що у них немає найманих працівників (це стосується 2 ГРУПИ, адже ГРУПА не може мати найманих працівників)

Що стосується хвороби, вона повинна бути підтверджена документами від лікаря (лікарняний), та не меншою за 30 календарних днів, тим хто не «впишеться» у цей термін вочевидь не дозволять зекономити на податках J проте для тих хто хворітиме більше незрозуміло як відраховуватимуть податки і чи відраховуватимуть до прикладу за зайві пів місяця, якщо хвороба тривала півтора місяця.

Якщо говорити про відпустку це право не платити за один місяць в році, проте для тих хто не має найманої робочої сили, але незрозуміло, чи передбачено це для тих хто мав найманих у звітному році, але на даний момент не має чи для усіх підприємців корті на момент відпустки не мають найманців.

Для сплати єдиного податку і надалі передбачено авансову форму, як і раніше до 20 числа за наступний місяць. Несплата протягом двох кварталів надає право податковій анулювати свідоцтво.