4.2. Розвиток науки фінансового права в імператорській Росії.

В Російській імперії фінансова наука, що народила згодом науку фінансового права, з'явилась значно пізніше, ніж у Західній Європі.

Наука фінансового права в Росії також мала начальний період і розвивалась в лоні економічних творів. Петровські реформи при всій їх непродуманості і протиріччях мали важливе наукове і культурне значення. Виниклі зв’язки з західними країнами стали основою, на якій зародилась російська фінансова думка.

Перші спроби аналізу фінансового стану Росії були розпочаті ще в 1663-1667 роках (Котошихін, Крижа­ним, Посошков).

Найбільш видатним представником в петровські часи був І.Т.Посошков (1652 -1726 рр.). Економіст і публіцист, практик-підприємець, який мав свій винокуренний завод і добре знав Росію по особистим спостереженням, Посошков в головному творі «О скудости и богатстве» виклав програму фінансових, економічних і політичних перетворень. Посошков виходить із того основного положення, що в державі, або все багатство народу є в широкому смислі багатство державне, а «оскуднение» народне є «оскуднение» державне. «Худой тот сбор» - говорить Посошков, «который казну собирает и людей разоряет».

Роздуми Посошкова відносяться до економіки, торгівлі і фінансам, але він разом з тим підкреслює значення «праведных законов» для розвитку цієї сфер виробництва.

Помітну роль у формуванні і розвитку росій­ської фінансово-правової думки відіграв М.М. Сперанський (1772-1839 роки), державний діяч часів Олександра І і Миколи 1, автор різних проектів державних перетворень, в тому числі фінансових. В 1810 році у своїй записці «План фінансів», яка вносила порядок і наукову систему в управлінні фінансами Росії, він першим запро­понував надати державному бюджетові законодавчий характер, ввести прибутковий податок, створити центральний банк і ви­пустити кредитні гроші. Його план був схвалений Державною Радою. Між тим це були ще тільки перші кроки до фінансової науки і науки фінансового права. У власному розумінні слова «фінансова наука» була привнесена в Росію західноєвропейсь­кими вченими, перш за все німецькими, яких царський уряд регулярно запрошував до себе на роботу (X. Шльоцером, Т. Шторхом, А. Вагнером і іншими). Зокрема, в 1824 р. вперше було видано російською мовою підручник Християна Шльоцера «Початкові основи державного господарства». Через деякий час, в 1838 році, також російською мовою була опублікована книжка першого міністра фінансів Росії Є. Канкріна «Стислий огляд російських фінансів».

Важливе місце в історії економічної і фінансової думки в Росії належить М.І. Тургєнєву (1789-1871 рр.), суспільному діячу, письменнику і спеціалісту по фінансовим питанням.

М.І.Тургєнєв видав в 1818 році свою працю «Досвід теорії податків», що мала великий успіх і через рік була видана знову. В цій роботі, що поклала початок російській фінансовій науці, автор стверджував, що кріпосницьке право являється перешкодою для економічних і фінансових успіхів Росії і його знищення відкриє дорогу до великого процвітання країни. М.І.Тургєнєв вважав, що «все благое основывается на свободе, а злое происходит от того, что некоторые из людей, обманываясь в своем предзначении, берут на себя дерзкую обязанность за других смотреть, думать, за других действовать и прилагать о них самое мелочное и всегда тщетное попечение».

30-40 роки XIX століття - часу, коли фінансова наука і фінансове право входить в учбові програми юридичних факультетів Московського, Петербургського і Казанського університетів. В 1839 році в Московському університеті створюється кафедра державних податків, в 40 - 50 -х роках виділяються три перші професори фінансового права в Росії: І.Я.Горлов, Є.Г.Осокін, Ф.Б.Мільгаузен. Професор І.Я.Горлов читав лекції по політекономії, фінансовому праву і статистиці в Санкт - Петербурзі в імператорському Олександрівському ліцеї і училищі правознавства.

В 1841 р. з'явився по суті перший російський підручник з фінансового права І.Я. Горлова «Теорія фінансів». Хоч в цьому підручнику саме поняття «фінансове право» ще вживається з різними смисловими навантаженнями і змістом.

Вперше в сучасному розумінні термін «фінансове право» вжив професор фінансового права, декан юридичного факультету Казанського університету Є.Г. Осокін. Серед найбільш відомих його праць слід назвати: «Внутрішні митні збори в Росії» (1850 р.), «Декілька спірних питань з історії російського фінансового права» (1855 р.), «Про підвищення промислового податку і про історичний його розвиток в Росії» (1856 р.). Праця «Декілька спірних питань з історії російського фінансового права» була першою книжкою в Росії, де було вжито термін «фінансове право».

Професор Московського університету Ф.Б.Мільгаузен видав в 1865 році роботу під назвою «Фінансове право», що являє собою курс лекцій, в якому трактувались питання, пов’язані з бюджетом Російської держави, його прибуткової і витратної частини.

Період після скасування кріпосного права в Росії з 1861 і до 1917 р. був найбільш плідним у розвитку російської науки фінансового права. Особливо це стосується періоду з 80-х років XIX ст. до початку XX ст. В ці роки були створені три кафедри фінансового права: в Московському, Казанському і Новоросійському університетах. До цього періоду можна віднести розквіт діяльності видатного професора фінансового права Петербурзького університету В.А. Лебедєва, який опублікував в 1882-1883 рр. підручник «Фінансове право». Його з повним правом сучасники називали енциклопедією фінансового права і він був перекладений на основні європейські мови.

В 1883 р. була видана не менш яскрава книжка ярославського професора кафедри поліцейського і фінансового права І.Т. Тарасова «Нарис науки фінансового права», присвячена теоретичним питанням предмету і методу науки фінансового права, історії фінансових установ, аналізу законодавства в галузі фінансового управління.

Вражає географія написання і видання підручників і навчальних курсів з фінансового права. Крім уже вищеназваних книг, в 1883-1909 роках були підготовлені і опубліковані підручники з фінансового права професорів Новоросійського університету І. Патлаєвського та С. Іловайського. Казанського університету - Д. Львова, Петербурзького Лісового інституту - В. Яроцького, Московського університету - Ф. Мільгаузена. І. Озерова, А. Нікітського. Київського університету - Г. Сидоренка, Харківського університету - М. Алексеєнка, Казансь­кого університету - Л. Вацури. Професор Московського університету І.І. Янжул, уродженець м. Василькова Київської губернії, був єдиним академіком зі спеціальності «фінансове право», обраним в Академію наук Росії.

Необхідно окремо сказати про наукову діяльність І.І.Янжула (1846-1914 рр.), він досліджував податкову і митну політику, стверджуючи, що втручання держави в економіку, особливо через митну і податкову політику, визначає здійснення соціалізму. Основні роботи І.І.Янжули по фінансовому праву: «Досвід дослідження англійських не прямих податків» (1874 р.), і підручник «Основные начала фынансовой науки» (1897 р.). Курс цей став важливою віхою на шляху розвитку вітчизняної науки фінансового права, так як вказував на важливе значення правових аспектів в вивчені фінансової діяльності держави.

В перші десятиріччя XX століття розширюється тематика наукових досліджень, а саме, значну увагу приділяється проблемам державного бюджету і бюджетного права. З цієї точки зору особливо треба виділити «Учебник финансового права» С.І.Іловайського, виданий в 1913 році. В роботі досліджені питання, пов’язані з державним бюджетом і бюджетним правом, аналізується фінансове господарство і державні витрати, касовий механізм і фінансовий контроль. Але в цілому робота мала імперичний характер і теоритичні питання фінансового права були відмічені поверхово.

Порівняно високим теоритичним рівнем дослідження відрізнялось і добре написана робота Е.Н. Берендтса «Російське фінансове право», видана в 1914 році. Автор розподіляє науку державного господарства і науку фінансового права.

Великий внесок в науку фінансового права внесли праці І.Х.Озерова. Основні його роботи по фінансовому праву: «Подоходный налог в Англии» (1898 р.), «Главнейшие течения в развитии прямого обложенияв Германии» (1900 р.).

І.Х.Озеров - останній із могікан російської дореволюційної наки фінансового права. В написаній в 1917 році роботі «Разгром нашей экономической жизни», він показав загибель старої економічної і фінансової культури, що виросла на православній релігійно-етичному грунті, засвідчила рух нової Росії в економічне і фінансове Нікуда.

Цей плідний процес був призупинений першою світовою війною, а в 1917 році вза­галі обірвався.