logo
Фінанси

5. Регулювання валютних курсів

Валютні курси є об'єктом регулювання з боку держави. Розрізняють національне і міждержавне регулювання валютних курсів. Основними органами національного регулювання виступають центробанки і міністерства фінансів. Міждержавне регулювання курсів валют здійснюють МВФ, ЄС і інші організації. Регулювання курсових співвідношень спрямовано на згладжування різких коливань валютних курсів, забезпечення збалансованості зовнішньоплатіжних позицій країни, на створення сприятливих умов для розвитку національної економіки, стимулювання експорту.

Основними методами регулювання валютних курсів виступають валютні інтервенції, дисконтна політика і валютні обмеження.

Валютні інтервенції центробанків повинні протидіяти зниженню курсу національної валюти або, навпаки, його підвищенню. Валютні інтервенції можуть бути ефективним інструментом впливу на валютні курси в короткостроковому плані. Найбільш ефективними є валютні інтервенції, що супроводжуються відповідними заходами в області загальноекономічної політики держави.

В інших країнах широко застосовується дисконтна політика, що полягає в маніпулюванні обліковим відсотком. Прагнучи підвищити курс валюти, Центробанк підвищує обліковий відсоток, що стимулює приплив іноземних капіталів. Поліпшується стан платіжного балансу, підвищується валютний курс. Якщо уряд ставить мету понизити валютний курс, Центробанк знижує обліковий відсоток, капітали переміщаються в інші країни і курс валют знижується.

На валютний курс впливають валютні обмеження, тобто сукупність заходів і нормативних правил, встановлених у законодавчому адміністративному порядку, спрямованих на обмеження операцій з валютою, золотом і іншими валютними цінностями. Валютні обмеження по поточних операціях платіжного балансу не поширюються на вільно конвертовані валюти, до яких МВФ відносить долар США, євро, японську ієну, англійський фунт стерлінгів.

Валютний контроль охоплює діяльність як банків, так і небанківських інститутів. У різних країнах застосовуються різні заходи валютного контролю: лімітування термінів по операціях «лидз энд лэгс» (прискорення або уповільнення розрахунків у передбаченні змін валютних курсів), заборона наявності попереднього дозволу національних валютних органів на відкриття рахунка в іноземній валюті в даній країні за її межами; внесення безпроцентного імпортного депозиту в уповноважений банк.

З введенням плаваючих валютних курсів регулювання процесу курсоутворення через МВФ слабшає. У сучасних умовах міждержавне регулювання валютних курсів здійснюється в рамках ЄС.