13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є регіональним міжнародним банком, що розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено зі спеціальною метою — сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, та розвитку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи та країнах—колишніх республіках СРСР. Відповідно до Угоди про створення ЄБРР він діє тільки в тих країнах, які дотримуються принципів багатопартІйної демократії, плюралізму І ринкової економіки і запроваджують їх у життя. Дотримання цих принципів ретельно контролюється Банком.
Банк розташований у Лондоні, має статус міжнародної фінансової установи, до складу якої входять 60 членів: 58 держав, включаючи всі європейські країни, країни інших регіонів світу (США, Мексика, Австралія, Єгипет, Японія та ін.), Європейський союз (ЄС) і Європейський Інвестиційний банк (ЄШ). Статутний капітал банку становить 20 млрд євро. Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку, В Україні ЄБРР має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора .
1 Тобто кредити ЄБРР виключаються із суми державного боргу при його реструктуризації.
585
Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших банків розвитку, € підтримка ним саме приватної підприємницької ініціативи. У цьому положенні виявляється сутність діяльності ЄБРР, яка проголошує, що не менше 60% загального обсягу фінансування Банку повинно спрямовуватися до приватного сектора. У 1997 р. зобов'язання у цьому секторі становили 76% за обсягами і 86% за кількістю від загального обсягу фінансування ЄБРР.
Банк діє у країнах-операцІях1, число яких становить 26. З метою координації діяльності на місцях ЄБРР відкрив 28 представництв у всіх своїх країнах-операцІях, за винятком однієї (Вірменія). Ці представництва беруть участь у процесі розроблення нових проектів і виконанні затверджених, тісно співпрацюючи з місцевими організаціями. У сучасних умовах організаційна структура Банку дещо трансформується, що виявляється в посиленні діяльності на місцях. Така децентралізація, на думку керівництва Банку, дасть змогу ефективніше реагувати на зміни ринкової кон'юнктури й удосконалювати критерії прийняття рішень. Представництва поєднуються у територіальні відділи. Україна, разом Із Румунією, Боснією і Герцеговиною та Хорватією, входить до складу групи Південної і Східної Європи (ВССЕЕ), Діяльністю територіальних груп керує Банківський департамент.
Усі повноваження щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і Є1Б. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.
До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної групи.
Збори акціонерів проводяться щорічно у квІтні-травні почергово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн—членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві.
Свою діяльність Банк будує за стратегією керованого зростання, на основі жорсткого дотримання здорових банківських принципів.
Функціями ЄБРР, що визначають пріоритети його діяльності, є:
— сприяння переходу до ринкової економіки та оцінка впливу своїх проектів на процес переходу країн на ринкові умови господарювання;
1 Країною-операцією заведено називати ту країну, що є членом ЄБРР і в якій останній здійснює свою діяльність.
586
-
підтримка приватної підприємницької Ініціативи;
-
заохочення спільного фінансування проектів та залучення прямих іноземних інвестицій у приватний та державний сектори;
-
мобілізація внутрішнього та зовнішнього капіталу;
-
допомога в діяльності інших інституцій.
Фінансування ЄБРР залежить від конкретності проектів і надається як на зміцнення фінансових інституцій або структурну реорганізацію великих компаній, так і у вигляді дрібних кредитів компаніям, що мають навіть кілька працівників.
Залучаючи ресурси на міжнародних ринках, поряд із власними ресурсами, ЄБРР надає свої послуги за комерційними цінами, дуже часто разом із партнерами (співфінансування). ЄБРР співпрацює з багатьма міжнародними інституціями, і насамперед із Групою Світового банку (СБ).
ЄБРР здійснює як пряме, так І опосередковане фінансування.
Пряме — це фінансування безпосередньо Банком, фінансуються великі за обсягом інвестиції або Інфраструктури І проекти як приватні, так і за участі місцевої або центральної влади. Опосередковане фінансування відбувається через фінансових посередників (місцеві банки або інвестиційні фонди).
Залежно від порядку фінансування ЄБРР використовує різноманітні фінансові Інструменти.
До Інструментів прямого фінансування ЄБРР належать:
-
Кредити. Надаються на конкретні потреби з урахуванням кредите- і платоспроможності позичальника. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково синдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов'я заний з акціонерним капіталом.
-
Інвестиції в акціонерний капітал, Банк купує субконтро- льні пакети акцій, а також гарантує розміщення випуску акцій. При прямому вкладанні в акціонерний капітал Банк дуже часто назначає свого представника у спостережний комітет для забез печення прозорості внутрішнього управління, підзвітності керів ництва і розробляє чітку стратегію реалізації свого пакета акцій.
-
Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до поба жань ЄБРР і Його партнерів з фінансування. Гарантії на експортні кредити і роздрібні банківські послуги він не надає.
Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5 млн євро, хоча за певних умов сума може бути скориго-вана — зменшена або збільшена. Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн євро, строк кредитів — у середньому
587
5—10 років, у виняткових випадках — 15 років. Процент за кредитами може бути фіксований або плаваючий, установлюється він з маржею до ставки ІЛВОК.
Опосередковане фінансування застосовується для надання незначних за обсягом кредитів. Інструментами його є:
-
Кредитні лінії ЄБРР середньо- І довгострокового характеру фінансовим посередникам, якими є місцеві банки, для задоволен ня внутрішнього попиту на кредити на умовах ЄБРР.
-
Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються банком шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції, або в інших формах. Об'єктом вкладень є, як правило, капітали інвес тиційних фондів, які надалі самі вкладають ці кошти у приватні середні компанії, або в капітали банків з метою підтримки І роз витку фінансового сектора.
-
Програми розвитку банків. ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам набути надійної репутації, яка б допомогла їм працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. ЄБРР може виступати у ролі гаранта. Здійснює програму різноманітної технічної допомоги банкам.
-
Співфінансування. Частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектора, як правило, обмежується 35%. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора залучення інших інвесторів. Основними партнерами ЄБРР у співфінансуванні виступають:
-
комерційні банки — шляхом участі у кредитах ЄБРР, перевід- ступлення прав, боргових зобов'язань, паралельних кредитів І кредитних ліній;
-
офіційні партнерські установи—державні організації І фінан сові установи, спеціально створювані на основі міжурядових угод;
-
експортно-кредитш агенції — на основі прямого фінансу вання експортно-кредитних та інвестиційно-страхових гарантій;
» міжнародні фінансові установи — кредитування економічної і соціальної інфраструктур у приватному секторі й кредити під державну гарантію на здійснення великих проектів.
У І997р, партнерами ЄБРР по співфінансуванню були 115 комерційних банків, частка яких у загальній сумі наданих кредитів становила 48%. Офіційні установи брали участь у ЗО проектах (23% від загального обсягу кредитування). Співфінансування зі спеціальними кредитними агенціями становило 13% від загальної суми наданих кредитів. Вісім операцій, частка яких 16%, здійснювалися з міжнародними фінансовими установами,
Україна вступила до ЄБРР 13 серпня 1992р. Мале та середнє підприємництво в нашій країні поки що розвинуте недостатньо, і
588
міжнародне співробітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння розвитку цього перспективного сектора економіки. Після вступу України до ЄБРР їй було відкрито кредитну лінію ЄС на суму 1 ЗО млн екю, яку практично відразу було використано. Пріоритетами діяльності банку в Україні на сьогодні є:
-
підтримка та розвиток приватного сектора;
-
зміцнення позицій фінансового сектора;
-
сприяння та допомога в реструктуризації та модернізації сектора енергетики;
-
розвиток малих та середніх підприємств (МСП);
-
сприяння реконструкції та реформам ключових секторів інфраструктури, а саме: секторів транспорту, телекомунІкацій та комунальних послуг;
-
підтримка підвищення ядерної безпеки.
Згідно з першою кредитною угодою між ЄБРР та НБУ від 16 грудня 1994 р. Україні було відкрито кредитну лінію малим та середнім підприємствам (МСП-І) із загальним обсягом 120,2 млн дол. США. Українські підприємці мали можливість отримати кредит розміром від 50 тис. до 2,5 млн дол. під 14% річних на строк не більше як п'ять років із двома пільговими роками1. МСП-пози-чальники повинні відповідати ряду вимог ЄБРР, серед яких:
а) МСП мають належати до приватного сектора;
б) мати не більше ніж 500 працівників;
в) фонди підприємства мають дорівнювати не більш як 2,5 млн дол. (перед упровадженням проекту);
г) співвідношення між залученими та власними коштами не повинно перевищувати 70 : ЗО;
д) коефіцієнт покриття обслуговування боргу не може бути меншим за 1,3 : 1.
За цією програмою укладено 145 проектів на суму 133,9 млн дол. США. Найбільше коштів спрямовано у харчову промисловість (30%), на транспортні послуги (8,59%), у легку (8,22%) та деревообробну (7,88%) промисловість, сільське господарство (переробні галузі) (7,48%), хімічну промисловість (7,16%), В обслуговуванні кредитної лінії брали участь комерційні банки «Аваль», «Ажіо», «Вабанк», «Надра», Приватбанк, Український кредитний банк, «Україна», Західноукраїнський комерційний банк.
Оскільки проект розвивався успішно, ЄБРР та НБУ розпочали в 1998 р. програму м ікро кредитування Із залишку коштів першої
1 Кредити надаються під додаткове забезпечення та інші гарантії, які повинні покрити щонайменше 120% позички
589
кредитної лінії (6 млн дол. США). Програма реалізується разом із Німецько-Українським Фондом. За два роки дії програми було видано понад 1000 кредитів загальним обсягом понад 20 млн дол. США. Програма мікрокредитування має на меті:
* надання кредитних коштів мІкро- та малим підприємствам;
• надання технічної підтримки комерційним байкам у сприян ні розвитку зазначених цільових груп;
» створення умов для довгострокового фінансування мікро- та малих підприємств українськими комерційними банками.
З огляду на успішну реалізацію першої кредитної лінії, 8 травня 1998 р. було підписано угоду між НБУ та ЄБРР про впровадження другої кредитної лінії (МСП-2), яка вже реалізується. Цей проект має на меті надати середньострокові кредити мікро-, малим та середнім підприємствам через українські банки. Розмір лінії становить 75,1 млн евро. З цієї суми буде перевідступлено у вигляді позичок малим та середнім приватним підприємствам 66 192 тис. дол. США двома рівними траншами і мікрокредитів трьома траншами (один — 11 032 тис. та два по 5516 тис. дол. США) малим підприємствам і приватним підприємцям. Розмір цих кредитів становитиме від 125 000 до 2,5 млн дол. США,
Ще одним напрямом роботи ЄБРР з Україною є фінансування через венчурні фонди. У межах цієї програми у 1992р. було підписано угоду з Фондом «Україна», за якою було профінансовано понад ЗО компаній на суму більше як Юмлндол. У 1998р. підписано угоду з «Глобал Фінанс» загальним обсягом 60 мли дол. США для фінансування у Румунії та в Україні, максимальне фінансування становить до Юмлндол. США. У тому ж самому році було підписано угоду з «сЄвровенчерз Україна» обсягом капіталізації ЗО млн дол. США.
Виходячи зі стратегії ЄБРР відносно України, НБУ при активній ролі ЄБРР готується до створення Мікрофінанс Банку з обсягом капіталу 10 млн євро. Серед Інвесторів банку мають бути Міжнародна фінансова корпорація; Німецько-український фонд «Транс-форм», Західноєвропейський фонд підприємництва для країн СНД. Очікується, що портфель кредитів становитиме до кінця 2000 р. приблизно 15 млн євро. У своїй діяльності новий банк буде орієнтуватися на компанії з чисельністю працюючих менш як 100 осіб.
Подальший розвиток економіки країни стимулює пошук різноманітних форм регіональних валютно-фінансових відносин, У цьому напрямі Україна співпрацює не тільки з ЄБРР, а й з іншими установами, зокрема з Німецькою кредитною установою для відбудови (КР\У), яка також діє у сфері мІкрокредитування. Після офіційного візиту Федерального Канцлера Німеччини Гельмута
590
Коля в Україну у вересні 1996 р. було прийнято рішення про створення кредитного НІмецько-Українського Фонду (НУФ), метою якого € поліпшення доступу до кредитів малих і середніх підприємств в Україні для фінансування інвестицій та оборотних коштів. Цей фонд с доповненням до вже існуючих проектів у межах програми Уряду Німеччини «Трансформ». Він створений у вигляді поновленого револьверного фонду Із початковим капіталом тран-шу Уряду Німеччини Україні розміром 10 млн німецьких марок.
Через 1,5 року після надання першого кредиту по лінії НУФ цим фондом було видано близько 600 кредитів на суму, що перевищує 21 млн німецьких марок. Відповідальними за виконання проекту є КРМУ і НБУ. В українських банках, які обслуговують цю кредитну лінію, було створено відділи мікрокредитувания, де працюють кредитні експерти, що пройшли теоретичну підготовку у межах програми Трансформ. Потенційними позичальниками є групи підприємств, які відповідають вимогам, наведеним у табл. 13.1.
Таблиця 13.1
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТЕНЦІЙНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ НУФ
| Чисель- | Частка |
|
|
|
Групи потен- | ність пра- | приватного | Об'єкт | Сума | Ціна |
ційних позичальників | цюючих співробіт- | капіталу у статут- | кредитування | кредиту | кредиту |
| ників | ному |
|
|
|
І.МікропІд- | Не більше | Переви- | Виробни- | До | 8% річних (із |
приємства та | як 20 | щує 50% | цтво, сфе- | 1 5 тис. | них: 6,5 — зара- |
індивідуальні | співробіт- |
| ра послуг, | ОМ | ховується у фонд, |
підприємці без | ників |
| торгівля |
| 1,5% — на адмі- |
права ство- |
|
|
|
| ністративні ви- |
рення юриди- |
|
|
|
| трати) та 1 5-про- |
чної особи |
|
|
|
| центна маржа ко- |
|
|
|
|
| мерційного банку |
2. Малі під- | Не більше | Переви- | Виробни- | До | 8% річних та 10% |
приємства | як 250 | щує 50% | цтво, під- | 50 тис. | річних маржі ко- |
| співробіт- |
| приємства | ОМ | мерційного банку |
| ників |
| у сфері |
|
|
|
|
| послуг |
|
|
3, Середні | Не більше | Переви- | Виробни- | До | 8% річних та 5% |
підприємства. | як 500 | щує 50%; | цтво | 500 | річних маржі ко- |
що мають ні- | співробіт- | німецький |
| тис. | мерційного банку |
мецького пар- | ників | партнер |
| ОМ |
|
тнера для спі- |
| володіє |
|
|
|
льної діяль- |
| від ЗО до |
|
|
|
ності |
| 70% |
|
|
|
591
У програмі беруть участь п'ять банків: АППБ «Аваль», АБ «Ажіо», ВАТ «ВаБанк», КБ «Приватбанк» та АКБ «Київ-Приват». За станом на 1 липня 1999 р. банки — учасники обслуговування кредитної лінії НУФ видали 874 кредити на суму 28 342 411,20 німецьких марок. 80% (700) від загальної кількості кредитів було надано малим підприємствам, 17,8% — мікролід-приємствам І 18 кредитів — спільним українсько-німецьким підприємствам. За сферою використання кредити в основному надавались підприємствам сфери послуг — 54,3%, у виробничу сферу — 33,1% та підприємствам торгівлі — 12,6%.
Отже, в Україні створюються сприятливі умови для розвитку партнерства зі світовою спільнотою у сфері малого та середнього бізнесу. Приватний бізнес — фундамент ринкової економіки, опора відкритого демократичного суспільства, запорука подальшого ефективного розвитку економіки.
- Підручник
- М. І. Савлука
- 1.1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей
- 1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- 1.3. Форми грошей та і'х еволюція
- 1.4. Вартість грошей
- 1,5. Функції грошей
- 1.6. Якісні властивості грошей
- 1.7. Роль грошей у розвитку економіки
- Запитання для самоконтролю
- 2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту
- 2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування
- 2.3, Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів
- 2,4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база
- 2.5. Швидкість обігу грошей
- 2.6. Закон грошового обігу
- 2.7. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- Баланс комерційного банку а, млн грн.
- Баланс банку б, млн грн.
- Висновки
- Запитання для самоконтролю
- 3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
- 3.2. Інституційна модель грошового ринку
- 11. Позики
- 3.3. Структура грошового ринку
- 3.4. Попит на гроші
- 3.5. Пропозиція грошей
- 3.6. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент
- 3.7. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
- Запитання для самоконтролю
- 4.1. Сутність, призначення та структура грошової системи
- 4.2. Види грошових систем та їх еволюція
- 4Л створення і розвиток грошової системи україни
- 4,4, Державне регулювання грошового обороту та місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
- 4.5. Грошово-кредитна політика, II цілі та інструменти
- 4.6. Монетизащя бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в україні
- Рівень монетизації ввп в україні в 1991—1999 рр.
- Як визначається показник монетизації ввп і яке його економічне значення?
- 5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції
- 5.2. Причини інфляції
- 5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
- 5.4. Державне регулювання інфляції
- 5.5. Особливості інфляції в україні
- 5.6. Сутність та види грошових реформ
- 5.7. Особливості проведення грошової реформи в україні
- Запитання для самоконтролю
- 6.1. Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти
- 6.2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- 6.3. Валютний курс
- 6.4. Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи україни
- 6.5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- 6.6. Світова та міжнародна валютні системи
- 6.7. Міжнародні ринки грошей та капіталів
- Запитання для самоконтролю
- 7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- 7.3. Внесок дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- 7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- 7.5. Сучасний кеинсіансько-неокласичнии синтез у теорії грошей
- 7.6. Грошово-кредитна політика україни ' в перехідний період V світлі монетаристської теорії
- Запитання для самоконтролю
- 8,1. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту
- 8.2. Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту
- 8.3. Стадії та закономірності руху кредиту
- Запитання для самоконтролю
- 9.1. Форми, види та функції кредиту
- 9.2. Характеристика основних видів кредиту
- 9.3. Економічні межі кредиту. Взаємозв'язок кредиту 1 грошей
- 9.4. Позичковий процент
- 9.5. Роль кредиту в розвитку економіки
- 9.6. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- Запитання,для самоконтролю
- 10.1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва
- 10.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва. Функції банків
- 10.3. Банківська система: сутність,
- Принципи побудови та функції.
- Особливості побудови банківської
- Системи в україні
- 10.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
- Запитання для самоконтролю
- 11.1. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- 11.2. Функції центрального банку
- 11.3. Походження та розвиток центральних банків
- Баланс банку англії на 28 лютого 1997р.
- Частки національних центральних банків у капіталі єцб
- 11.4. Становлення центрального банку в україні
- Запитання для самоконтролю
- 12.1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- 12.2. Походження та розвиток комерційних банків
- 12.3. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків
- 12.4. Пасивні операції банків
- 12.5. Активні операції банків
- 12.6. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- 12.7. Банківські послуги
- 12.8. Стабільність банків і механізм II забезпечення
- 12.9. Особливості становлення 1 розвитку комерційних банків в україні
- Запитання для самоконтролю
- 13.1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в україні
- 13.2. Світовий банк
- 13.3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- 13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
- 13.5. Банк міжнародних розрахунків
- Запитання для самоконтролю
- Деньги, кредит, банки / Под ред. О. Й. Лаврушина. — м., 1998.