logo
гроші і кредит Савлук

13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є регіо­нальним міжнародним банком, що розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено зі спеціальною метою — сприяти пе­реходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, та розвит­ку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи та країнах—колишніх республіках СРСР. Відпо­відно до Угоди про створення ЄБРР він діє тільки в тих країнах, які дотримуються принципів багатопартІйної демократії, плюра­лізму І ринкової економіки і запроваджують їх у життя. Дотри­мання цих принципів ретельно контролюється Банком.

Банк розташований у Лондоні, має статус міжнародної фінан­сової установи, до складу якої входять 60 членів: 58 держав, вклю­чаючи всі європейські країни, країни інших регіонів світу (США, Мексика, Австралія, Єгипет, Японія та ін.), Європейський союз (ЄС) і Європейський Інвестиційний банк (ЄШ). Статутний капітал банку становить 20 млрд євро. Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку, В Україні ЄБРР має дип­ломатичний статус і статус привілейованого кредитора .

1 Тобто кредити ЄБРР виключаються із суми державного боргу при його реструктуризації.

585

Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших бан­ків розвитку, € підтримка ним саме приватної підприємницької ініціативи. У цьому положенні виявляється сутність діяльності ЄБРР, яка проголошує, що не менше 60% загального обсягу фі­нансування Банку повинно спрямовуватися до приватного сектора. У 1997 р. зобов'язання у цьому секторі становили 76% за обсягами і 86% за кількістю від загального обсягу фінансування ЄБРР.

Банк діє у країнах-операцІях1, число яких становить 26. З ме­тою координації діяльності на місцях ЄБРР відкрив 28 представ­ництв у всіх своїх країнах-операцІях, за винятком однієї (Вірме­нія). Ці представництва беруть участь у процесі розроблення нових проектів і виконанні затверджених, тісно співпрацюючи з місцевими організаціями. У сучасних умовах організаційна стру­ктура Банку дещо трансформується, що виявляється в посиленні діяльності на місцях. Така децентралізація, на думку керівництва Банку, дасть змогу ефективніше реагувати на зміни ринкової кон'юнктури й удосконалювати критерії прийняття рішень. Пре­дставництва поєднуються у територіальні відділи. Україна, разом Із Румунією, Боснією і Герцеговиною та Хорватією, входить до складу групи Південної і Східної Європи (ВССЕЕ), Діяльністю територіальних груп керує Банківський департамент.

Усі повноваження щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складає­ться з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і Є1Б. Рада керуючих де­легує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.

До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної групи.

Збори акціонерів проводяться щорічно у квІтні-травні почер­гово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн—членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві.

Свою діяльність Банк будує за стратегією керованого зростання, на основі жорсткого дотримання здорових банківських принципів.

Функціями ЄБРР, що визначають пріоритети його діяльності, є:

— сприяння переходу до ринкової економіки та оцінка впливу своїх проектів на процес переходу країн на ринкові умови госпо­дарювання;

1 Країною-операцією заведено називати ту країну, що є членом ЄБРР і в якій останній здійснює свою діяльність.

586

Фінансування ЄБРР залежить від конкретності проектів і на­дається як на зміцнення фінансових інституцій або структурну реорганізацію великих компаній, так і у вигляді дрібних кредитів компаніям, що мають навіть кілька працівників.

Залучаючи ресурси на міжнародних ринках, поряд із власними ресурсами, ЄБРР надає свої послуги за комерційними цінами, дуже часто разом із партнерами (співфінансування). ЄБРР спів­працює з багатьма міжнародними інституціями, і насамперед із Групою Світового банку (СБ).

ЄБРР здійснює як пряме, так І опосередковане фінансування.

Пряме — це фінансування безпосередньо Банком, фінансую­ться великі за обсягом інвестиції або Інфраструктури І проекти як приватні, так і за участі місцевої або центральної влади. Опосе­редковане фінансування відбувається через фінансових посеред­ників (місцеві банки або інвестиційні фонди).

Залежно від порядку фінансування ЄБРР використовує різно­манітні фінансові Інструменти.

До Інструментів прямого фінансування ЄБРР належать:

  1. Кредити. Надаються на конкретні потреби з урахуванням кредите- і платоспроможності позичальника. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково синдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов'я­ заний з акціонерним капіталом.

  2. Інвестиції в акціонерний капітал, Банк купує субконтро- льні пакети акцій, а також гарантує розміщення випуску акцій. При прямому вкладанні в акціонерний капітал Банк дуже часто назначає свого представника у спостережний комітет для забез­ печення прозорості внутрішнього управління, підзвітності керів­ ництва і розробляє чітку стратегію реалізації свого пакета акцій.

  3. Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до поба­ жань ЄБРР і Його партнерів з фінансування. Гарантії на експортні кредити і роздрібні банківські послуги він не надає.

Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, ста­новить 5 млн євро, хоча за певних умов сума може бути скориго-вана — зменшена або збільшена. Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн євро, строк кредитів — у середньому

587

5—10 років, у виняткових випадках — 15 років. Процент за кре­дитами може бути фіксований або плаваючий, установлюється він з маржею до ставки ІЛВОК.

Опосередковане фінансування застосовується для надання не­значних за обсягом кредитів. Інструментами його є:

  1. Кредитні лінії ЄБРР середньо- І довгострокового характеру фінансовим посередникам, якими є місцеві банки, для задоволен­ ня внутрішнього попиту на кредити на умовах ЄБРР.

  2. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються банком шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції, або в інших формах. Об'єктом вкладень є, як правило, капітали інвес­ тиційних фондів, які надалі самі вкладають ці кошти у приватні середні компанії, або в капітали банків з метою підтримки І роз­ витку фінансового сектора.

  3. Програми розвитку банків. ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам набути надійної репутації, яка б допомогла їм працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. ЄБРР може виступати у ролі гаранта. Здійснює програму різноманітної технічної допомоги банкам.

  4. Співфінансування. Частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектора, як правило, обмежується 35%. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора залучення інших інвесторів. Основними партнерами ЄБРР у співфінансуванні виступають:

» міжнародні фінансові установи — кредитування економіч­ної і соціальної інфраструктур у приватному секторі й кредити під державну гарантію на здійснення великих проектів.

У І997р, партнерами ЄБРР по співфінансуванню були 115 комерційних банків, частка яких у загальній сумі наданих креди­тів становила 48%. Офіційні установи брали участь у ЗО проектах (23% від загального обсягу кредитування). Співфінансування зі спеціальними кредитними агенціями становило 13% від загальної суми наданих кредитів. Вісім операцій, частка яких 16%, здійс­нювалися з міжнародними фінансовими установами,

Україна вступила до ЄБРР 13 серпня 1992р. Мале та середнє підприємництво в нашій країні поки що розвинуте недостатньо, і

588

міжнародне співробітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння розвитку цього перспективного сектора економіки. Після вступу України до ЄБРР їй було відкрито кредитну лінію ЄС на суму 1 ЗО млн екю, яку практично відразу було використано. Пріоритетами діяльності банку в Україні на сьогодні є:

Згідно з першою кредитною угодою між ЄБРР та НБУ від 16 грудня 1994 р. Україні було відкрито кредитну лінію малим та се­реднім підприємствам (МСП-І) із загальним обсягом 120,2 млн дол. США. Українські підприємці мали можливість отримати кредит розміром від 50 тис. до 2,5 млн дол. під 14% річних на строк не більше як п'ять років із двома пільговими роками1. МСП-пози-чальники повинні відповідати ряду вимог ЄБРР, серед яких:

а) МСП мають належати до приватного сектора;

б) мати не більше ніж 500 працівників;

в) фонди підприємства мають дорівнювати не більш як 2,5 млн дол. (перед упровадженням проекту);

г) співвідношення між залученими та власними коштами не повинно перевищувати 70 : ЗО;

д) коефіцієнт покриття обслуговування боргу не може бути меншим за 1,3 : 1.

За цією програмою укладено 145 проектів на суму 133,9 млн дол. США. Найбільше коштів спрямовано у харчову промисловість (30%), на транспортні послуги (8,59%), у легку (8,22%) та дерево­обробну (7,88%) промисловість, сільське господарство (переробні галузі) (7,48%), хімічну промисловість (7,16%), В обслуговуванні кредитної лінії брали участь комерційні банки «Аваль», «Ажіо», «Вабанк», «Надра», Приватбанк, Український кредитний банк, «Україна», Західноукраїнський комерційний банк.

Оскільки проект розвивався успішно, ЄБРР та НБУ розпочали в 1998 р. програму м ікро кредитування Із залишку коштів першої

1 Кредити надаються під додаткове забезпечення та інші гарантії, які по­винні покрити щонайменше 120% позички

589

кредитної лінії (6 млн дол. США). Програма реалізується разом із Німецько-Українським Фондом. За два роки дії програми було видано понад 1000 кредитів загальним обсягом понад 20 млн дол. США. Програма мікрокредитування має на меті:

* надання кредитних коштів мІкро- та малим підприємствам;

• надання технічної підтримки комерційним байкам у сприян­ ні розвитку зазначених цільових груп;

» створення умов для довгострокового фінансування мікро- та малих підприємств українськими комерційними банками.

З огляду на успішну реалізацію першої кредитної лінії, 8 тра­вня 1998 р. було підписано угоду між НБУ та ЄБРР про впрова­дження другої кредитної лінії (МСП-2), яка вже реалізується. Цей проект має на меті надати середньострокові кредити мікро-, ма­лим та середнім підприємствам через українські банки. Розмір лінії становить 75,1 млн евро. З цієї суми буде перевідступлено у вигляді позичок малим та середнім приватним підприємствам 66 192 тис. дол. США двома рівними траншами і мікрокредитів трьома траншами (один — 11 032 тис. та два по 5516 тис. дол. США) малим підприємствам і приватним підприємцям. Розмір цих кредитів становитиме від 125 000 до 2,5 млн дол. США,

Ще одним напрямом роботи ЄБРР з Україною є фінансування че­рез венчурні фонди. У межах цієї програми у 1992р. було підписано угоду з Фондом «Україна», за якою було профінансовано понад ЗО компаній на суму більше як Юмлндол. У 1998р. підписано угоду з «Глобал Фінанс» загальним обсягом 60 мли дол. США для фінансу­вання у Румунії та в Україні, максимальне фінансування становить до Юмлндол. США. У тому ж самому році було підписано угоду з «сЄвровенчерз Україна» обсягом капіталізації ЗО млн дол. США.

Виходячи зі стратегії ЄБРР відносно України, НБУ при актив­ній ролі ЄБРР готується до створення Мікрофінанс Банку з обся­гом капіталу 10 млн євро. Серед Інвесторів банку мають бути Між­народна фінансова корпорація; Німецько-український фонд «Транс-форм», Західноєвропейський фонд підприємництва для країн СНД. Очікується, що портфель кредитів становитиме до кінця 2000 р. приблизно 15 млн євро. У своїй діяльності новий банк буде орієнту­ватися на компанії з чисельністю працюючих менш як 100 осіб.

Подальший розвиток економіки країни стимулює пошук різ­номанітних форм регіональних валютно-фінансових відносин, У цьому напрямі Україна співпрацює не тільки з ЄБРР, а й з іншими установами, зокрема з Німецькою кредитною установою для від­будови (КР\У), яка також діє у сфері мІкрокредитування. Після офіційного візиту Федерального Канцлера Німеччини Гельмута

590

Коля в Україну у вересні 1996 р. було прийнято рішення про ство­рення кредитного НІмецько-Українського Фонду (НУФ), метою якого € поліпшення доступу до кредитів малих і середніх підпри­ємств в Україні для фінансування інвестицій та оборотних коштів. Цей фонд с доповненням до вже існуючих проектів у межах про­грами Уряду Німеччини «Трансформ». Він створений у вигляді поновленого револьверного фонду Із початковим капіталом тран-шу Уряду Німеччини Україні розміром 10 млн німецьких марок.

Через 1,5 року після надання першого кредиту по лінії НУФ цим фондом було видано близько 600 кредитів на суму, що перевищує 21 млн німецьких марок. Відповідальними за виконання проекту є КРМУ і НБУ. В українських банках, які обслуговують цю кредитну лінію, було створено відділи мікрокредитувания, де працюють кре­дитні експерти, що пройшли теоретичну підготовку у межах про­грами Трансформ. Потенційними позичальниками є групи підпри­ємств, які відповідають вимогам, наведеним у табл. 13.1.

Таблиця 13.1

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТЕНЦІЙНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ НУФ

Чисель-

Частка

Групи потен-

ність пра-

приватного

Об'єкт

Сума

Ціна

ційних пози­чальників

цюючих співробіт-

капіталу у статут-

кредиту­вання

креди­ту

кредиту

ників

ному

І.МікропІд-

Не більше

Переви-

Виробни-

До

8% річних (із

приємства та

як 20

щує 50%

цтво, сфе-

1 5 тис.

них: 6,5 — зара-

індивідуальні

співробіт-

ра послуг,

ОМ

ховується у фонд,

підприємці без

ників

торгівля

1,5% — на адмі-

права ство-

ністративні ви-

рення юриди-

трати) та 1 5-про-

чної особи

центна маржа ко-

мерційного банку

2. Малі під-

Не більше

Переви-

Виробни-

До

8% річних та 10%

приємства

як 250

щує 50%

цтво, під-

50 тис.

річних маржі ко-

співробіт-

приємства

ОМ

мерційного банку

ників

у сфері

послуг

3, Середні

Не більше

Переви-

Виробни-

До

8% річних та 5%

підприємства.

як 500

щує 50%;

цтво

500

річних маржі ко-

що мають ні-

співробіт-

німецький

тис.

мерційного банку

мецького пар-

ників

партнер

ОМ

тнера для спі-

володіє

льної діяль-

від ЗО до

ності

70%

591

У програмі беруть участь п'ять банків: АППБ «Аваль», АБ «Ажіо», ВАТ «ВаБанк», КБ «Приватбанк» та АКБ «Київ-Приват». За станом на 1 липня 1999 р. банки — учасники обслу­говування кредитної лінії НУФ видали 874 кредити на суму 28 342 411,20 німецьких марок. 80% (700) від загальної кількості кредитів було надано малим підприємствам, 17,8% — мікролід-приємствам І 18 кредитів — спільним українсько-німецьким під­приємствам. За сферою використання кредити в основному надава­лись підприємствам сфери послуг — 54,3%, у виробничу сферу — 33,1% та підприємствам торгівлі — 12,6%.

Отже, в Україні створюються сприятливі умови для розвитку партнерства зі світовою спільнотою у сфері малого та середнього бізнесу. Приватний бізнес — фундамент ринкової економіки, опора відкритого демократичного суспільства, запорука подаль­шого ефективного розвитку економіки.