logo
Питання на іспит (до готових шпор)

63. Принципи оцінки капіталу.

Процес оцінки вартості капіталу базується на таких основних принципах:

1. Принцип попередньої поелементної оцінки вартості капіталу. Так як використовуваний капітал підприємства складається із неоднорідних елементів (перш за все — власного і залученого капіталів, а всередині них — за джерелами формування), у процесі оцінки його необхідно розкласти на окремі складові елементи, кожен з яких повинен бути об'єктом здійснення оціночних розрахунків.

Вартість функціонуючого власного капіталу підприємства у звітному періоді визначається за такою формулою:

ВКфо=(ЧПв*100)/ВКсер, де ВКфо-вартість функціонуючого власного капіталу підприємства у звітньому періоді.; ЧПв – сума чистого прибутку, виплачена власником підприємства у процесі її розподілу за звітний період; ВКсер- середня сума власного капіталу підприємства у звітньому періоді

2. Принцип узагальнюючої оцінки вартості капіталу. Поелементна оцінка вартості капіталу служить передумовою для узагальнюючого розрахунку цього показника. Таким узагальнюючим показником є середньозважена вартість капіталу. Вихідною базою його формування є дані, отримані у процесі поелементної оцінки капіталу .

З урахуванням вихідних показників визначається середньозважена вартість капіталу (СВК), формула розрахунку якої має такий вигляд:

3. Принцип порівняння оцінки вартості власного і позиченого капіталу. У процесі оцінки вартості потрібно мати на увазі, що суми використовуваного власного і позиченого капіталу, що відображаються у пасиві балансу підприємства, мають незістав-не кількісне значення. Якщо наданий у використання підприємству позичений капітал у грошовій або товарній формі оцінений за сумою в цінах, наближених до ринкових, то власний капітал, відображений балансом відповідно до теперішньої ринкової вартості, як правило, суттєво занижений. У зв'язку із заниженою оцінкою суми використовуваного власного капіталу його вартість у процесі розрахунків штучно завищується. Крім того, за цією ж причиною виявляється заниженою його реальна питома вага у загальній сумі капіталу, що використовується підприємством, а це призводить до некоректності показника середньозваженої його вартості.

Для забезпечення порівняння і коректності розрахунків середньозваженої вартості капіталу сума власного капіталу повинна бути вираженою у теперішній ринковій оцінці.

4. Принцип динамічної оцінки вартості капіталу. Фактори, які впливають на показник середньозваженої вартості капіталу, досить динамічні, тому із зміною вартості окремих елементів капіталу повинні вноситись корективи і в середньозважене його значення. Крім того, принцип динамічності оцінки передбачає, що вона може здійснюватися як за вже сформованим, так і за планованим до формування (залучення) капіталом.

5. Принцип взаємозв'язку оцінки теперішньої і майбутньої середньозваженої вартості капіталу підприємства. Такий взаємозв'язок забезпечується використанням показника граничної вартості капіталу. Він характеризує рівень вартості кожної нової його одиниці, додатково залученої підприємством.

6. Принцип визначення границі ефективного використання додатково залученого капіталу. Оцінка вартості капіталу повинна бути завершена виробленням критеріального показника ефективності його додаткового залучення. Таким критеріальним показником є гранична ефективність капіталу. Цей показник характеризує співвідношення приросту рівня прибутковості додатково залученого капіталу і приросту середньозваженої вартості капіталу. Розрахунок граничної ефективності капіталу здійснюється за такою формулою:

де ГЕК — гранична ефективність капіталу; ∆Рk — приріст рівня рентабельності; ∆СВК — приріст середньозваженої вартості капіталу.

Викладені принципи оцінки дозволяють сформувати систему основних показників, що визначають вартість капіталу і границі ефективного його використання.