2.1.5. Мито

Мито, що стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. В Україні застосовуються такі види мита:

— адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вар­тості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

— специфічне, що нараховується у встановленому грошово­му розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкла­даються митом;

— комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкла­дення.

Порядок обкладання митом предметів, які ввозяться, виво­зяться чи пересилаються громадянами за митний кордон Украї­ни, встановлено Законом України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року із змінами та доповненнями. Законом визначено, що єдиний митний тариф України — це система­тизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або виво­зяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України базується на міжнародне визнаних нормах і розвивається в напрямі максимальної відповідальності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при ввезенні їх на митну територію України. Ввізне мито є дифе­ренційованим:

— щодо товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворю­ють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним мит­ним тарифом України;

— щодо товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги з мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

До решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при вивезенні їх за межі митної території України.

На окремі товари та інші предмети можуть встановлювати­ся сезонні ввізне і вивізне мита на строк не більше чотирьох місяців з моменту встановлення їх.

В окремих випадках при ввезенні на митну територію Украї­ни і вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мит можуть застосовуватися:

1) спеціальне мито. Воно застосовується: як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпо­середньо конкуруючих товарів; як запобіжний захід щодо учас­ників зовнішньоекономічної діяльності, котрі порушують за­гальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для при­пинення несумлінної конкуренції у випадках, що визначають­ся законами України; як захід у відповідь на дискримінаційні дії та недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їхніх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності України;

2) антидемпінгове мито. Застосовується у випадках: вве­зення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їхню конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розши­ренню виробництва подібних товарів в Україні; вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно ниж­чою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо кон­куруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке виве­зення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України;

3) компенсаційне мито. Застосовується у випадках: ввезен­ня на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчиз­няним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні; вивезення за межі митної тери­торії України товарів, при виробництві або експорті яких пря­мо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезен­ня завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підляга­ють митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При ви­значенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазна­чена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, пере­вантаження та страхування до пункту перетину митного кор­дону України;

- комісійні та брокерські;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної влас­ності, що належить до даних товарів та інших предметів і яку має бути оплачено імпортером (експортером) прямо чи побічно як умову ввезення (вивезення) їх. При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів або в разі неможливості перевірки її обчислення митні органи Украї­ни визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах.

Мито вноситься до державного бюджету України. При ви­значенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта, пере­раховується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків у зовнішньоеко­номічних операціях і діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а за товари та інші предмети, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Держав­ним митним комітетом України.

Законом визначено пільги із сплати мита та порядок по­вернення надміру стягненого та стягнення недобраного мита. Так, сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню влас­никові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Мито, не сплачене в строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України в безспірному порядку.

Вчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недо­їмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Законом України «Про звільнення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за мит­ний кордон України» від 5 травня 1996 року громадянам забо­ронено вивезення за межі митної території України:

а) предметів, на які встановлюються державні дотації, крім предметів особистого користування;

б) предметів (або їхніх частин) промислового призначення (обладнання, комплектуючі, матеріали тощо), що застосовують­ся у виробничій сфері, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

в) коштовних металів, коштовного каміння та виробів з них, культурних цінностей з метою відчуження їх.