logo
Податкова система

Тема 4. Відповідальність за порушення податкового законодавства

Несплата або неповна сплата суб'єктами підприємницької діяльності або громадянами податків, зборів, інших обов'язкових платежів залежно від того, чи умисно, з необережності, чи навіть за відсутності вини, воно допущено, тягне за собою застосуван­ня штрафних (фінансових) санкцій у визначених законодав­ством розмірах; сплату пені, яка нараховується на суму несплаченого обов'язкового платежу; адміністративну або кримі­нальну відповідальність осіб, винних в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

Способи ухилення від сплати обов'язкових платежів можуть бути різноманітними і залежати від виду як несплачуваного податку, збору, іншого обов'язкового платежу, так і від самого платника.

Під способом скоєння злочинів в юридичній літературі розуміється передбачений нормами кримінального законодав­ства комплекс прийомів і діянь злочинців, спрямованих на підго­товку, скоєння та маскування злочину. Причому комплекс прийомів і діянь винуватця залежить від конкретних умов та обставин, в яких здійснюється злочинний задум, а також від особи злочинця. Є тісний діалектичний взаємозв'язок між ви­браним способом скоєння злочину, причинами і умовами, які сприяють скоєнню їх, та індивідуальними особливостями злочин­ця, зокрема між глибиною і стійкістю відповідних ціннісних орієнтацій та морально-психологічних особливостей.

Способи ухилення від сплати податків, зборів, інших обо­в'язкових платежів можна об'єднати в шість основних груп:

1) неподання документів, пов'язаних з обчисленням та спла­тою обов'язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);

2) заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів;

3) приховування об'єктів оподаткування;

4) заниження об'єктів оподаткування;

5) неутримання чи неперерахування до бюджету сум по­датку на доходи фізичних осіб громадян, котрим вони випла­чувались;

6) приховування втрати підстав для пільги з оподаткуван­ня або неповідомлення про неї.

Неподання декларації про доходи чи прибутки містить у собі навмисне ухилення від сплати податків, тобто підпри­ємство працює, отримує прибутки, однак декларацію не подає і податки не сплачує. Можуть бути також випадки, коли ухи­лення від сплати обов'язкових платежів сталось тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання документів, пов'язаних з обчисленням і спла­тою обов'язкових платежів. Так, відповідно до ct. 20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» платники подат­ку, котрі не подали або невчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10 % суми нарахованого податку на кожний випадок порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів відповідними нормативними ак­тами визначено терміни сплати їх. З моменту закінчення ви­значених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

Приховання або заниження об'єктів оподаткування характеризується більш широко.

Приховання об'єктів оподаткування полягає в тому, що декларація про доходи подається, але в ній не вказано всієї суми одержаного прибутку, тобто окремо отримані прибутки приховуються. Складається ситуація, коли фактично прибуток є, але він не декларується і ніякий податок з нього не на­раховується і не сплачується. Значення немає, як саме було приховано прибуток — продано товар за готівку, а оформлено угоду як дарування, навмисно не відображено прибуток у надії на те, що це залишиться не помітним, та ін.

Заниження об'єктів оподаткування — це декларування суми прибутку меншої, ніж та, яку було отримано насправді.

Приховання об'єктів оподаткування обов'язково поєднується із посадовим підлогом у тому разі, коли посадова особа в офіційні документи державного обліку вносить свідомо неправ­диві відомості і подає їх до Державної податкової адміністрації. За таких обставин дії посадової особи слід додатково кваліфі­кувати за ct. 366 KK України. Якщо внаслідок умисно вчине­них посадовими особами злочинних дій при ухиленні від спла­ти податку підприємству, організації, державі чи громадським інтересам та окремим громадянам завдано істотної шкоди, то ці дії слід додатково кваліфікувати за ct. 364 KK України. Шкода орга­нізаціям, підприємствам та установам завдається тим, що за несплату податків з їхніх рахунків стягуються штрафи.

У випадках, коли встановлено факт несплати податків су­б'єктом підприємницької діяльності, який функціонує без реє­страції в установленому порядку або без спеціального дозволу (ліцензії), дії осіб (як громадян, так і посадових осіб) слід ква­ліфікувати відповідно за статтею 202 КК України за порушення встановле­ного порядку заняття підприємницькою діяльністю, а в разі подання неправдивої інформації державним органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання пільг при оподат­куванні — відповідно за статтею 222 KK України як за шах­райство з фінансовими ресурсами.

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів тягне за собою застосування до неплатників штрафу (фінансових санкцій) та за наявності умисної вини і залежно від суми несплаченого платежу адміністративну чи кримінальну відповідальність. Зокрема Законом України «Про оподатку­вання прибутку підприємств» (п. 20.4 статті 20) передбачено, що в разі приховування або заниження сум податку його плат­ник сплачує суму донарахованого податковим органом подат­ку, штрафу в розмірі, встановленому законодавством, та пеню, обчислену із 120 % облікової ставки Національного банку Украї­ни, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїм­ки (без урахування штрафів) за весь її строк. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, яке призвело до ненадходження коштів у розмірі до тисячі неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою адмініс­тративну відповідальність.

Кримінальну відповідальність за ухилення від сплати по­датків (як загальнодержавних, так і місцевих) передбачено стат­тею 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'яз­кових платежів» Кримінального кодексу України, який набрав чинність аз 1.09.2001року.

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, збо­рів, інших обов'язкових платежів

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткуван­ня, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної осо­би чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачу­вати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, — карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням пра­ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у вели­ких розмірах, - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або виправними ро­ботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюд­жетів чи державних цільових фондів коштів в особливо ве­ликих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4, Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові пла­тежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і біль­ше разів перевищують установлений законодавством неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових плате­жів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений за­конодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше ра­зів перевищують установлений законодавством неоподатковува­ний мінімум доходів громадян.

Крім того цим Кодексом розширена кримінальна відповідальність суб’єктів господарської діяльності за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Так замість ст. 80 “Приховування валютної виручки” КК України 1960 р., в новому Кодексі введено дві нові статті: ст.207 “Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті” та ст. 208 “Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків”.

В новому Кодексі передбачена також кримінальна відповідальність за ст. 209 за легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.

При розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з ухиленням від сплати податків та приховуванням валютної виручки, важливе значення має те, наскільки правильно і обгрун­товано на стадії дослідчої перевірки та збору матеріалів скла­дено Акт перевірки сплати податків.

У матеріалах при вирішенні питання про порушення кримінальної справи мають бути:

— акт перевірки;

— лист податкової адміністрації, в якому містяться відо­мості про суть ухилення від сплати податків або приховування валютної виручки, які норми законів порушено, особи, причетні до скоєння цих порушень.

В акті перевірки має відображатися:

а) місце, дата початку і закінчення перевірки, ким вона про­ведена, за чиєю вказівкою чи проханням, дата складання акту;

б) досліджувані документи, яким методом (способом) вони досліджувалися;

в) виявлені конкретні факти порушень з посиланням на конкретні закони, нормативні акти, які порушено, яким чином у бухгалтерських документах вони приховувались;

г) особи, причетні до порушень і відповідальні за фінансово-господарську діяльність суб'єкта підприємницької діяльності в період, який підлягає перевірці;

д) висновки за результатами перевірки (суми прихованих податків валютної виручки, види податків та ін.).

До акту необхідно додавати (оригінали):

а) розрахунки з виявлених конкретних фактів приховання, заниження податків, складені за фінансовими звітами та в за­гальній сумі за перевірюваний період;

б) пояснення причетних осіб з конкретних фактів порушень (у разі незгоди їх до акту необхідно додавати висновок спростування податкової інспекції);

в) інші необхідні документи, які підтверджують причетність посадових осіб до скоєння виявленого порушення (документи про заснування підприємств, накази про призначення на посади тощо).

При порушеннях в сфері зовнішньо-економічної діяльності до акту необхідно додавати:

— заяви на відкриття валютних рахунків, інші документи, які було підготовлено для відкриття чи використання рахунків;

— рішення банківських установ з цього питання;

— довідку про рух коштів на валютному рахунку;

— бухгалтерський документ, що підтверджує валютні операції;

— пояснення осіб, причетних до відкриття або використан­ня валютних рахунків за межами України чи до приховування валютної виручки тощо.

Акт перевірки має бути зареєстровано в органах державної податкової служби.