logo
Податкова система

2.1.13. Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Плата за спеціальне використання природних ресурсів включає:

а) плату за спеціальне використання прісних водних ре­сурсів;

б) лісовий доход (плата, яка вираховується за деревину, що відпускається на пні, і на живицю та на інші лісові користуван­ня в лісах державного значення, зараховується в доход бюдже­ту як лісовий доход);

в) плату за спеціальне використання надр.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою спеціальних пристроїв та установок або за використання води без їхнього застосування, яке може істотно вплинути на якісні і кількісні показники стану водних ресурсів, а також за користування водними об'єктами для по­треб гідроенергетики та водного транспорту.

Справляння плати за спеціальне використання прісних вод­них ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення здійснюється згідно із Законом України «Про охорону навко­лишнього природного середовища» за єдиними правилами згідно з Порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, усіма суб'єктами підприємницької діяльності, крім тих, що викорис­товують воду виключно для задоволення власних питних і са­нітарно-гігієнічних потреб, підприємствами гідроенергетики та підприємствами водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.

До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

- віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташо­вані або використовуються на території більш як однієї об­ласті, включаючи притоки всіх порядків;

- підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ре­сурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення, визначені переліком водних ресурсів місцевого значення і затверджені Державним комітетом з водного господарства за участю Міністерства охорони навколишнього природного сере­довища.

Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно, а термін сплати платежів визначається інструкцією про порядок обчислення та сплату платежів за спеціальне використання водних ресурсів.

До лісових ресурсів державного значення належать дереви­на від рубок головного користування і живиця, заготовлені в лісах, які перебувають у державній власності.

Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів дер­жавного та місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток, виданий згідно із встановленими нормами.

Загальне використання лісових ресурсів є безплатним. Спе­ціальне використання лісових ресурсів та користування земель­ними ділянками лісового фонду для потреб мисливського гос­подарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і з туристичною метою та для проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справляється за встановленими таксами або як орендна плата чи доход, одержаний від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду вста­новлюється з лімітів використання їх і такс на лісову продук­цію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабіне­том Міністрів України.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів дер­жавного значення в розмірі 80 відсотків зараховуються до дер­жавного бюджету і 20 відсотків — відповідно до бюджету Рес­публіки Крим та бюджетів областей.

Обчислення і справляння платежів за користування над­рами для видобування корисних копалин регулюється нака­зом Міністерства охорони навколишнього природного середо­вища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та со­ціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з геології і використання надр від ЗО грудня 1997 року, виданим на виконання постано­ви Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. «Про затвердження базових нормативів плати за користування над­рами для видобування корисних копалин та Порядку справ­ляння плати за користування надрами для видобування корис­них копалин» на підставі Закону України «Про охорону навко­лишнього природного середовища», Кодексу України про надра, Закону України «Про підприємництво» та ін.

На території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, діють єдині прави­ла справляння платежів за користування надрами для видобу­вання корисних копалин для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприєм­ства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин. Плата справляється за користування над­рами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Перелік корисних копалин загально­державного та місцевого значення визначено постановою Кабі­нету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення».

Об'єктом обчислення плати за користування надрами для видобування корисних копалин є:

— при видобутку вугілля кам'яного, вугілля бурого, метале­вих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірни­чо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини — обсяг фа­ктично погашених у надрах балансових та позабалансових за­пасів корисних копалин;

— при видобутку нафти, конденсату, газу природного, підзем­них вод (мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінераль­них грязей та мулу — обсяг фактично видобутих з надр корис­них копалин;

— при видобутку урану, сировини ювелірної (коштовне ка­міння), ювелірно-виробної (напівкоштовне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів -вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної пере­робки, віднесена до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Розмір платежів за користування надрами для видобуван­ня корисних копалин визначається надрокористувачами само­стійно.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин обчислюється щоквартально за наростаючим підсум­ком з початку року. Надрокористувачі обчислюють повну суму плати після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року за наростаючим підсумком з початку року з фактичного обсягу погашених у надрах запасів, обсягу видобутку або вар­тості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первин­ної переробки.

Платежі за користування надрами для видобування корис­них копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 40 відсотків до державного бюджету і 60 відсотків — до бюджетів Автономної Республіки Крим, облас­тей, міст Києва та Севастополя за місцем розміщення родови­ща корисних копалин.

Платежі за користування надрами для видобування корис­них копалин місцевого значення перераховуються платником до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Киє­ва та Севастополя за місцем розміщення родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків.

Від плати за користування надрами для видобування ко­рисних копалин звільняються землевласники і землекористувачі, котрі здійснюють у встановленому порядку видобування ко­рисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки) або користуються надрами для господар­ських та побутових потреб на наданих їм у власність чи користу­вання земельних ділянках.