3.3.1. Природа ядерних реакцій Поріг і механізм ядерних реакцій
Ядерні реакції - це штучне перетворення ядер одних хімічних елементів в ядра інших хімічних елементів під дією на ядра - мішені частинок-снарядів. Вперше ядерну реакцію здійснив у 1919 році Резерфорд, діючи -частинками з енергією біля 7,5 МеВ на ядра :
. (3.3.1.1)
Ядерні реакції відбуваються з виконанням законів збереження сумарного масового числа (верхні індекси) і сумарного електричного заряду (нижні індекси). При здійсненні ядерних реакцій виконуються також закон збереження енергії, імпульсу, моменту імпульсу, тощо.
Ядерні реакції можуть бути ендотермічними (з поглинанням енергії) і екзотермічними (з виділенням енергії).
Найменша енергія частинки-снаряду, при якій можлива ендотермічна ядерна реакція, називається енергетичним порогом ядерної реакції.
Екзотермічні реакції не мають енергетичного порога і можуть відбуватись при будь-яких значеннях енергії частинок - снарядів. Однак імовірність ядерних перетворень зростає з ростом енергії частинок -снарядів. В ядерній реакції, яку спостерігав Резерфорд у 1919 році, вперше виявлено вільні протони, які до цього часу ще не реєструвались. Ця ядерна реакція відбувається протягом дуже малого часу с, необхідного для пролітання нуклоном з швидкістю, близькою до швидкості світла, через ядро. Такі реакції називають прямими ядерними реакціями.
В 1930 році здійснена пряма ядерна реакція взаємодії а- частинки з ядром берилію і утворенням вільних нейтронів. Нейтронне випромінювання мало досить велику проникну здатність із-за відсутності електричного заряду.
. (3.3.1.2)
З відкриттям нейтронів (Чедвік, 1932р.) розпочалась ера різноманітних ядерних реакцій.
В основі переважної більшості ядерних реакцій є зіткнення частинок-снарядів (до яких відносяться нейтрони, -частинки, протони, дейтрони) з ядрами-мішенями. Частинка-снаряд повинна мати достатню енергію для подолання значного потенціального бар'єру кулонівських сил відштовхування ядра-мішені. Проникнувши в ядро-мішень частинка-снаряд застрягає в ньому, передаючи при цьому свою енергію значному числу нуклонів в радіусі дії ядерних сил. Якщо ядро -мішень, одержавши таку енергію, стає збудженим протягом часу с, то такі ядерні реакції відбуваються через складене, або компаунд-ядро.
Складене або компаунд-ядро через час с переходить в нормальний стан, випромінюючи іншу частинку. Схематично ядерні перетворення через проміжне складене ядро виглядять так:
, (3.3.1.3)
або
,
де - вихідне ядро - мішень; а - частинка-снаряд;
- складене, або компаунд-ядро; b - частинка, яка вилітає з ядра внаслідок реакції; - ядро, яке є продуктом ядерної реакції.
Серед ядерних реакцій, які відбуваються через складене ядро, слід відмітити ядерні реакції відриву і ядерні реакції захоплення.
При ядерних реакціях відриву частинки-снаряди (дейтрони) віддають ядру-мішені або один протон, або один нейтрон згідно схеми:
; . (3.3.1.4)
При ядерних реакціях захоплення ядро - мішень, поглинувши один протон або один нейтрон, випромінює дейтрон:
; . (3.3.1.5)
Прямі ядерні реакції, а також ті, які відбуваються через складене ядро, потребують досить великих енергій налітаючих частинок.
Якщо складене ядро переходить в нормальний стан через час значно більший с, то говорять, що в такому випадку відбувається штучна радіоактивність. Такою реакцією може бути наступна реакція:
,
.
Знайдемо тепловий ефект ядерної реакції, яка здійснюється за схемою . Запишемо спочатку баланс енергій в цій ядерній реакції, враховуючи, що повна енергія ядер дорівнює енергії спокою і кінетичній енергії:
,
де індексами а і b позначені енергії відповідних частинок ЕА і ЕB;
Е1 -кінетична енергія ядра-мішені;
Е2 - кінетична енергія вихідного ядра.
Згрупуємо енергії спокою в лівій частині, а кінетичні енергії - в правій:
.
Зміна кінетичної енергії в реакції дорівнює абсолютному значенню зміни енергії спокою і називається тепловим ефектом ядерної реакції Q.
. (3.3.1.6)
У випадку, коли відповідні маси спокою взяті у а.о.м., тепловий ефект реакції Q дорівнює:
. (3.3.1.7)
- Передмова
- 3.1.2. Будова ядра. Нуклони, їх характеристики і взаємоперетворення. Нейтрино
- 3.1.3. Енергія зв'язку нуклонів у ядрі. Дефект маси. Ядерні сили і їх природа. Мезони
- 3.1.4. Феноменологічні моделі будови атомного ядра
- 3.2. Радіоактивність
- Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- Закономірності альфа і бета розпаду. Механізм альфа-розпаду.
- Гама-випромінювання. Взаємодії гама-променів з речо-виною.
- 3.2.1. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- 3.2.2. Закономірності альфа- і бета-розпаду
- 3.2.3. Гама-випромінювання. Взаємодії -променів з речовиною
- 3.3. Ядерні реакції
- 3.3.1. Природа ядерних реакцій Поріг і механізм ядерних реакцій
- 3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
- 3.3.3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез
- 3.3.4. Ядерна зброя
- Розділ 2
- 3.4. Радіаційна екологія
- Фізичні основи радіаційної безпеки.
- Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактив-ність.
- Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань.
- 3.4.1. Фізичні основи радіаційної безпеки
- 3.4.2. Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактивність
- 3.4.3. Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань
- 3.5. Взаємодія елементарних частинок з речовиною
- 3.5.1. Взаємодія важких заряджених частинок з речовиною
- 3.5.2. Вільний пробіг важких заряджених частинок у речовині
- 3.5.3. Взаємодія бета-частинок з речовиною
- 3.5.4. Взаємодія нейтронів з речовиною
- 3.6. Елементи дозиметрії
- Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірюван-ня дози випромінювання.
- Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами.
- Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.1. Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірювання дози випромінювання
- 3.6.2. Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами
- 3.6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.4. Вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти при загальному опроміненні
- 3.7. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- 3.7.1. Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.2. Первинні процеси дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.3. Деякі міри захисту від зовнішнього і внутрішнього опромінення
- 3.7.4. Розрахунок захисту і захисні матеріали
- Максимальний пробіг -частинок різної енергії в речовині
- Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
- Іонізаційні -сталі й -еквіваленти для деяких радіоактивних речовин
- Додатки
- Орієнтовані норми радіаційної безпеки людей
- Перевідні коефіцієнти одиниць вимірювання радіоактивності:
- Середнє опромінення людини на землі, мЗв/рік
- Середня величина опромінення населення колишнього срср (1991р.) мЗв/рік
- Потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання в салоні пасажирського літака
- Радіоізотопний склад чорнобильського викиду
- Розподіл і в різних районах земної кулі після аварії на чаес
- Тимчасові допустимі рівні вмісту і в харчових продуктах і питній воді, установлені після аварії на Чор6нобильській аес (1991 р.)
- Граничні допустимі дози опромінення, схвалені комісією ядерного регулювання сша (мЗв/рік)
- Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- Розділ і загальні положення
- Розділ II екологічні права й обов'язки громадян
- Розділ III повноваження рад в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ IV повноваження органів керування в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ VI екологічна експертиза
- Розділ VII стандартизація і нормування в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ VIII контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища
- Використана література
- С.Г. Авдєєв, п.В. Гель, т.І. Бабюк лекції з фізики (ядерна фізика і радіаційна екологія)