Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
Свинець (=1 1,34 г/см3) | Залізо (=7,89 г/см3) | Бетон (=2,3 г/см3) | |||||||
1МеВ | 2МеВ | 3МеВ | 1МеВ | 2МеВ | 3МеВ | 1МеВ | 2МеВ | 3МеВ | |
2 | 1,3 | 2,0 | 2,1 | 3,3 | 3,9 | 4,4 | 12,9 | 14,1 | 15,3 |
10 | 3,8 | 5,9 | 6,5 | 8,5 | 11,0 | 12,2 | 29,9 | 37,7 | 43,4 |
102 | 7,0 | 11,3 | 12,2 | 14,5 | 19,5 | 22,1 | 50,5 | 65,7 | 77,5 |
103 | 10,2 | 16,5 | 18,0 | 20,5 | 27,5 | 31,7 | 70,4 | 92,7 | 110,9 |
104 | 13,3 | 21,3 | 23,5 | 26,0 | 35,5 | 40,9 | 89,2 | 118,6 | 143,2 |
105 | 16,5 | 26,2 | 28,9 | 31,5 | 43,2 | 50,0 | 106,8 | 144,4 | 173,8 |
106 | 19,5 | 31,0 | 34,3 | 37,0 | 50,6 | 58,8 | 124,4 | 171,4 | 205,4 |
Більшість джерел -випромінювання, маючи дискретний лінійчатий характер -спектру , випромінюють від одної до кількох десятків окремих ліній. Так в -спектрі , який перебуває у радіоактивній рівновазі з продуктами свого розпаду, нараховується біля 50 характерних ліній, із них відмічається шість найбільш інтенсивних з інтервалом енергії від 0,3 до 1,76 МеВ. Гамма-джерела мають як правило невеликі розміри d. На відстанях r>4d будь яке гамма - джерело можна вважати точковим. Крім того, точкові гамма - джерела відносяться до ізотропних джерел, які випускають гамма - кванти з однаковою імовірністю у всіх напрямках.
Радіоактивні речовини розміщують у герметичні металічні ампули, стінки яких певним чином змінюють спектр гамма-випромінювання. Стінки ампули, а також матеріали, які використовуються для ампул, поглинають частину гамма-ліній і тому називаються фільтрами.
Потужність експозиційної дози в повітрі від точкового ізотропного джерела характеризується іонізаційною гамма-сталою . Вона чисельно дорівнює потужності експозиційної дози (Р/год) не фільтрованого гамма-випромінювання від точкового ізотропного джерела активністю 1 мКі на відстані 1 см від нього. Величину виражають в одиницях . Її величину вимірюють експериментально і приводять в довідниках (таблиця 7).
Таблиця 7
- Передмова
- 3.1.2. Будова ядра. Нуклони, їх характеристики і взаємоперетворення. Нейтрино
- 3.1.3. Енергія зв'язку нуклонів у ядрі. Дефект маси. Ядерні сили і їх природа. Мезони
- 3.1.4. Феноменологічні моделі будови атомного ядра
- 3.2. Радіоактивність
- Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- Закономірності альфа і бета розпаду. Механізм альфа-розпаду.
- Гама-випромінювання. Взаємодії гама-променів з речо-виною.
- 3.2.1. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- 3.2.2. Закономірності альфа- і бета-розпаду
- 3.2.3. Гама-випромінювання. Взаємодії -променів з речовиною
- 3.3. Ядерні реакції
- 3.3.1. Природа ядерних реакцій Поріг і механізм ядерних реакцій
- 3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
- 3.3.3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез
- 3.3.4. Ядерна зброя
- Розділ 2
- 3.4. Радіаційна екологія
- Фізичні основи радіаційної безпеки.
- Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактив-ність.
- Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань.
- 3.4.1. Фізичні основи радіаційної безпеки
- 3.4.2. Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактивність
- 3.4.3. Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань
- 3.5. Взаємодія елементарних частинок з речовиною
- 3.5.1. Взаємодія важких заряджених частинок з речовиною
- 3.5.2. Вільний пробіг важких заряджених частинок у речовині
- 3.5.3. Взаємодія бета-частинок з речовиною
- 3.5.4. Взаємодія нейтронів з речовиною
- 3.6. Елементи дозиметрії
- Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірюван-ня дози випромінювання.
- Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами.
- Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.1. Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірювання дози випромінювання
- 3.6.2. Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами
- 3.6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.4. Вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти при загальному опроміненні
- 3.7. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- 3.7.1. Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.2. Первинні процеси дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.3. Деякі міри захисту від зовнішнього і внутрішнього опромінення
- 3.7.4. Розрахунок захисту і захисні матеріали
- Максимальний пробіг -частинок різної енергії в речовині
- Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
- Іонізаційні -сталі й -еквіваленти для деяких радіоактивних речовин
- Додатки
- Орієнтовані норми радіаційної безпеки людей
- Перевідні коефіцієнти одиниць вимірювання радіоактивності:
- Середнє опромінення людини на землі, мЗв/рік
- Середня величина опромінення населення колишнього срср (1991р.) мЗв/рік
- Потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання в салоні пасажирського літака
- Радіоізотопний склад чорнобильського викиду
- Розподіл і в різних районах земної кулі після аварії на чаес
- Тимчасові допустимі рівні вмісту і в харчових продуктах і питній воді, установлені після аварії на Чор6нобильській аес (1991 р.)
- Граничні допустимі дози опромінення, схвалені комісією ядерного регулювання сша (мЗв/рік)
- Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- Розділ і загальні положення
- Розділ II екологічні права й обов'язки громадян
- Розділ III повноваження рад в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ IV повноваження органів керування в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ VI екологічна експертиза
- Розділ VII стандартизація і нормування в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ VIII контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища
- Використана література
- С.Г. Авдєєв, п.В. Гель, т.І. Бабюк лекції з фізики (ядерна фізика і радіаційна екологія)