logo search
Орлюк О

398 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

через представника. При цьому представництво існує в трьох формах — законне, уповноважене, офіційне1.

Правовідносини платника податку і держави при,справлян-ні багатьох податків (насамперед прибуткових) базуються на принципі резидентства, який буде розглянуто далі.

Що стосується прав та обов'язків платників податків і збо­рів (обов'язкових платежів), то їх визначено на рівні чинних по­даткових законів.

Так, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фі­нансово-господарську діяльність і забезпечувати ЇЇ зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних подат­кових органів та інших державних органів відповідно до зако­нів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й ві­домості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а та­кож для перевірок із питань обчислення і сплати податків і збо­рів (обов'язкових платежів).

Корінники й уповноважені посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що її проводять державні по-

1 Законними предетанниками <: юридичні й фізичні особи, уповноважені представляти інтереси платника податків. Такими представниками є: а) для підприємства — керівник та головний бухгалтер, уповноважені від його імені підписувати фінансові документи; б) для консолідованої групи платників по­датків — законні представники головного підприємства, що входить до скла­ду цієї групи; в) для фізичної особи — батьки, усиновителі, опікун або інші особи за наявності у них документів, які засвідчують їхні родинні зв'язки чи відповідні повноваження.

Уповноваженими представниками є особи (юридичні або фізичні), що їх платник податків уповноважив представляти його інтереси в податкових ор­ганах на основі угоди між платником податків і представниками у формі но­таріально засвідченого договору чи доручення.

Офіційних представників призначають за іпіціатиною податкового орга­ну, суду у випадках, коли особа з об'єктивних причин не може бути законним представником або майно, що є предметом розгляду справи, є безхазяйним. Разом із тим офіційними та уповноваженими представниками не можуть бу­ти судді, слідчі чи прокурори, посадові особи податкових органів.