374 Модуль 3. Правове регулювання публічних доходів та видатків

Податки виконують ряд функцій, які випливають з їх еконо­мічної природи та мають вплив на формування податкової сис­теми країни. Функції податків і податкової системи загалом як фінансової категорії базуються на функціях фінансів — розподі­льчій і контрольній. Так, податки безпосередньо пов'язані з роз­подільчою функцією в частині перерозподілу вартості створе­ного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами, тобто між задоволенням публічних і приватних інтересів. Вод­ночас вони є методом централізації ВВП у бюджеті на загально­суспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.

До функцій податків можна зарахувати такі:

• фіскальна (від лат. їїзк — скарбниця держави) — ця функ­ція є визначальною для податків і полягає в тому, що вони ви­конують своє головне призначення — наповнюють дохідну час­тину бюджету, залучають доходи держави для задоволення публічних потреб суспільства. Фіскальна функція є важливою для характеристики сутності податкової системи, вона визначає її суспільне призначення. З огляду на цю функцію держава по­винна отримувати достатньо податків, але головне — надійних. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними. Постійність означає, що податки повинні надходити до бюдже­ту не у вигляді разових платежів із невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені тер­міни, з метою покриття поточних бюджетних витрат. Стабіль­ність надходжень визначається достатнім рівнем гарантій того, що доходи, передбачені Законом про Державний бюджет на по­точний рік, буде отримано в повному обсязі;

• регулююча — через неї держава регулює виробництво та споживання, насамперед шляхом справляння непрямих подат­ків, що є податками на споживання;

• розподільча — її завданням є наповнення дохідної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отри­маних коштів для здійснення завдань і функцій держави та му­ніципальних органів;

• стимулююча — ця функція визначає орієнтири для розвит­ку та розгортання виробничої діяльності. Шляхом запроваджен­ня пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режимів на певних територіях держава стимулює розвиток пев­них галузей національної економіки або провадить політику під­тримки певних верств населення;

Глиа 12. ПРАВОВ[ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ'ПОДАТКОВОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ 375

• контролююча — з її допомогою держава регламентує фі­нансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами, використання ними свого май­на і коштів, дотримання фінансової дисципліни тощо.

Слід зазначити, що останніми десятиліттями в більшості промислово розвинених країн світу податкова система крім фіс­кальної виконує функцію стимулювання і слугує інструментом еісополітики, з допомогою якого поліпшують стан довкілля й оптимізують використання природних ресурсів¹.

Чинне законодавство не розмежовує понять податку, збору, плати, обов'язкового платежу. Зокрема, ЗУ «Про систему опо­даткування» у редакції від 18.02.1997 р.² закріплює, що під по­датком, збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та ці­льових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюва­ний платниками у порядку і на умовах, визначених законами України про оподаткування (ст. 2). Водночас уже в проекті І Іо-даткового кодексу ці поняття розмежовано і податок визначено як обов'язковий, нецільовий, безумовний, індивідуально безо­платний платіж, що його справляють із платників податків до бюджетів у формі відчуження грошових коштів, які належать їм на праві власності, праві оперативного управління чи господар­ського відання, з метою фінансового забезпечення діяльності держави й територіальних громад.

За своєю правовою формою й економічним змістом ці платежі не є тотожними. Податок — це узаконена форма відчуження власнос­ті юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (у роз­мірах і в терміни, передбачені в законі) на принципах обов'язковос­ті, безповоротності, індивідуальної безоплатності тощо. Збори — це

¹ Під екологізацією податкової системи розуміють процес трансформу­ вання традиційних податків, що виконують головним чином фіскальну функ­ цію, та введення нових екологічних податків із метою оздоровлення довкілля й ефективного використання природних ресурсів. Для оздоровлення навко­ лишнього природного середовища частіше застосовують спеціальні екологіч­ ні податки. Розширюється перелік деструктивних екологічних пилини), що підлягають оподаткуванню. Див.: Синякевич І. М. Методи еколопзпції по­ даткової системи/ І. М. Синякевич// Фінанси України. 2002. № 1. С. 28-30.

² Відомості Верховної Ради України (ВВІ>). 1997. № 16. С. 119 (із подальшими змінами та доповненнями).