3.5.3. Взаємодія бета-частинок з речовиною
При русі в речовині легкі заряджені частинки втрачають свою енергію. Ці втрати можна поділити на іонізаційні й радіаційні.
При русі легких заряджених частинок у речовині питомі іонізаційні втрати зменшуються із збільшенням їх швидкості до кінетичних енергій, які дорівнюють подвоєній енергії спокою електрона, а потім повільно зростають.
Радіаційні втрати спостерігаються при прискореному русі вільних заряджених частинок в електричному полі ядра. Пролітаючи поблизу ядра, заряджена частинка відхиляється від свого попереднього напрямку під дією кулонівської сили . Ця сила зв'язана з масою частинки і її прискоренням а другим законом Ньютона . Вільний заряд, який рухається з прискоренням , випромінює електромагнітні хвилі, енергія яких пропорційна порядковому номеру елемента. Так як кулонівська сила пропорційна порядковому номеру елемента в таблиці Менделєєва , то . Отже, радіаційні втрати важких заряджених частинок значно менші радіаційних втрат електронів і позитронів. Із збільшенням енергії електронів їх електричне поле в перпендикулярному напрямку підсилюються, тому радіаційні втрати ростуть пропорційно до зростання кінетичної енергії електронів . Отже, питомі радіаційні втрати енергії пропорційні енергії і квадрату порядкового номера речовини:
.(3.5.3.1)
Іонізаційні втрати в електронів переважають в області порівняно невеликих енергій. В міру збільшення кінетичної енергії внесок іонізаційних втрат у загальних втратах енергії зменшується. Так як питомі іонізаційні втрати , то відношення питомих радіаційних і іонізаційних втрат к енергії пропорційне , тобто
, (3.5.3.2)
тут береться у МеВ.
Енергію електронів, при якій питомі іонізаційні і радіаційні втрати рівні (k=1), називають критичною. Критична енергія для заліза (z=26) дорівнює 31 МеВ, а для свинцю (z=82) - приблизно 9,8 МеВ. Практичний інтерес має не дійсний лінійний пробіг, а ефективний. Він дорівнює товщині шару речовини, яка повністю поглинає електрони. Ефективні масові пробіги моноенергетичних електронів знаходять за емпіричними формулами:
для ,
для , (3.5.3.3)
де вимірюють у грамах на квадратний сантиметр (г/см);
- кінетична енергія електронів у МеВ.
- Передмова
- 3.1.2. Будова ядра. Нуклони, їх характеристики і взаємоперетворення. Нейтрино
- 3.1.3. Енергія зв'язку нуклонів у ядрі. Дефект маси. Ядерні сили і їх природа. Мезони
- 3.1.4. Феноменологічні моделі будови атомного ядра
- 3.2. Радіоактивність
- Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- Закономірності альфа і бета розпаду. Механізм альфа-розпаду.
- Гама-випромінювання. Взаємодії гама-променів з речо-виною.
- 3.2.1. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- 3.2.2. Закономірності альфа- і бета-розпаду
- 3.2.3. Гама-випромінювання. Взаємодії -променів з речовиною
- 3.3. Ядерні реакції
- 3.3.1. Природа ядерних реакцій Поріг і механізм ядерних реакцій
- 3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
- 3.3.3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез
- 3.3.4. Ядерна зброя
- Розділ 2
- 3.4. Радіаційна екологія
- Фізичні основи радіаційної безпеки.
- Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактив-ність.
- Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань.
- 3.4.1. Фізичні основи радіаційної безпеки
- 3.4.2. Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактивність
- 3.4.3. Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань
- 3.5. Взаємодія елементарних частинок з речовиною
- 3.5.1. Взаємодія важких заряджених частинок з речовиною
- 3.5.2. Вільний пробіг важких заряджених частинок у речовині
- 3.5.3. Взаємодія бета-частинок з речовиною
- 3.5.4. Взаємодія нейтронів з речовиною
- 3.6. Елементи дозиметрії
- Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірюван-ня дози випромінювання.
- Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами.
- Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.1. Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірювання дози випромінювання
- 3.6.2. Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами
- 3.6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 3.6.4. Вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти при загальному опроміненні
- 3.7. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- 3.7.1. Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.2. Первинні процеси дії іонізуючих випромінювань
- 3.7.3. Деякі міри захисту від зовнішнього і внутрішнього опромінення
- 3.7.4. Розрахунок захисту і захисні матеріали
- Максимальний пробіг -частинок різної енергії в речовині
- Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
- Іонізаційні -сталі й -еквіваленти для деяких радіоактивних речовин
- Додатки
- Орієнтовані норми радіаційної безпеки людей
- Перевідні коефіцієнти одиниць вимірювання радіоактивності:
- Середнє опромінення людини на землі, мЗв/рік
- Середня величина опромінення населення колишнього срср (1991р.) мЗв/рік
- Потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання в салоні пасажирського літака
- Радіоізотопний склад чорнобильського викиду
- Розподіл і в різних районах земної кулі після аварії на чаес
- Тимчасові допустимі рівні вмісту і в харчових продуктах і питній воді, установлені після аварії на Чор6нобильській аес (1991 р.)
- Граничні допустимі дози опромінення, схвалені комісією ядерного регулювання сша (мЗв/рік)
- Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- Розділ і загальні положення
- Розділ II екологічні права й обов'язки громадян
- Розділ III повноваження рад в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ IV повноваження органів керування в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ VI екологічна експертиза
- Розділ VII стандартизація і нормування в області охорони навколишнього природного середовища
- Розділ VIII контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища
- Використана література
- С.Г. Авдєєв, п.В. Гель, т.І. Бабюк лекції з фізики (ядерна фізика і радіаційна екологія)