Загальні та окремі теорії податків

Існують узагальнюючі розробки (загальні теорії податків) і дослідження по окремим питанням оподаткування (окремі теорії податків).

Загальні теорії податків мають всебічний характер та відображають призначення оподаткування в цілому. Стисла характеристика цих теорій, починаючи з середніх віків, подана у табл. 1.

Сутність теорії обміну – відшкодувальний характер оподаткування, який полягає в такому підході, що, сплачуючи податок, громадяни купують у держави послуги з охорони, забезпечення порядку та т. ін..

Згідно з атомістичною теорією як різновидом попередньої, податок – це результат угоди між сторонами, по якій піддані вносять державі плату на різні послуги. Ніхто не може відмовитися від податків, котрі є платою громадян на одержувані вигоди.

Таблиця 1 – Загальні теорії податків

Назва теорії	Період	Основоположники
Теорія обміну	Середні віка	–
Атомістична теорія	Епоха Просвіщення	С. де Вобан, Монтеск’є, Гоббс, Вольтер, Мірабо
Теорія насолоди	Перша половина ХІХ ст.	Ж. Сімонд де Сисмонді
Теорія податку як страхової премії	Перша половина ХІХ ст.	Дж. Мак-Куллох, А. Т’єр
Класична теорія	Друга половина ХVІІ ст. – перша половина ХІХ ст.	А. Сміт, Д. Рікардо
Кейнсіанська теорія	Перша половина ХХ ст.	Дж. Кейнс
Монетаристська теорія	50–і рр. ХХ ст.	М. Фрідман
Теорія економіки пропозиції	Початок 80–х рр. ХХ ст.	М. Бернс, Г. Стайн, А. Лаффер

Згідно з теорією насолоди податки – це ціна, що сплачується громадя-нином за отримані задоволення від суспільного порядку, справедливого правосуддя, володіння власністю та т. ін..

Теорія податку як страхової премії розглядає податки як платіж, що сплачується на випадок настання будь–якого ризику. Платник податку як комерсант, в залежності від доходів страхує свою власність від війн, стихійного лиха, пожарів і т. ін..

Прихильники класичної теорії розглядають податки як один з видів державних доходів, які повинні покривати витрати по утриманню уряду. При цьому будь–яка інша роль (наприклад, регулювання економіки) податкам не відводиться; мито і збори не розглядаються як податки.

Центральна ідея кейнсіанської теорії полягає в тім, що податки – це головний важіль регулювання економіки і одна з складових її розвитку. При цьому великі заощадження як пасивне джерело доходів гальмують ріст економіки, тому їх необхідно вилучити за допомогою податків.

На кількісній оцінці грошового обігу базується монетаристська теорія, згідно з якою податки, поряд з іншими заходами, впливають на обіг, вилучаючи зайву кількість грошей (а не заощаджень, як в кейнсіанській теорії), і тим самим знижує кількість несприятливих чинників для розвитку економіки.

Теорія економіки пропозиції в більшій мірі, ніж дві попередні, розглядає податки як один з важливіших факторів економічного розвитку і регулювання. Згідно з цією теорією зниження податкового тиску приводить до росту підприємницької і інвестиційної діяльності.

До окремих теорій податківвідносятьсятеорія співвідношення прямого і посереднього оподаткування, теорія єдиного податку, теорія пропорційного і прогресивного оподаткування та теорія перекладання податків (табл. 2).

Таблиця 2 – Окремі теорії податків