Місце податків в бюджетно-подат-ковій політиці
юджетно-податкова(або фіскальна) політика – це політика використання державних податків і витрат з метою впливу на макроекономічний кругообіг. Зобразимо цей вплив схематично (рис. 5).На рисунку зображений кругообіг доходів (верхня
частина схеми) та видатків (нижня частина схеми). Доходи, які надходять в розпорядження домогосподарств, є платою їм як власникам ресурсів, за виключенням податків. Сукупні видатки (попит), згідно зі схемою, формують-ся трьома потоками: споживанням домогосподарств, інвестиціями (як формою заощадження) і державними видатками. Фіскальна політика безпосередньо стикається з кругообігом в точках А і Д, тобто має місце коли держава вилучає податки і коли вона збільшує попит на величину державних видатків.
Для відтворення макроекономічної рівноваги необхідно, щоб величина того, що тимчасово вийшло з кругообігу, дорівнювалося величині того, що повернулося в нього, а саме:
T + S = I + G,
де I – інвестиції;
S – заощадження.
До фіскальної політики відносяться податки Т і державні видатки G. Таким чином, фіскальна політика має дві сторони: податкову і видаткову.