2.1.13. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
Плата за спеціальне використання природних ресурсів включає:
а) плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів;
б) лісовий доход (плата, яка вираховується за деревину, що відпускається на пні, і на живицю та на інші лісові користування в лісах державного значення, зараховується в доход бюджету як лісовий доход);
в) плату за спеціальне використання надр.
До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою спеціальних пристроїв та установок або за використання води без їхнього застосування, яке може істотно вплинути на якісні і кількісні показники стану водних ресурсів, а також за користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики та водного транспорту.
Справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення здійснюється згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» за єдиними правилами згідно з Порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, усіма суб'єктами підприємницької діяльності, крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, підприємствами гідроенергетики та підприємствами водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.
До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:
- віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки всіх порядків;
- підземні води.
До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення, визначені переліком водних ресурсів місцевого значення і затверджені Державним комітетом з водного господарства за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно, а термін сплати платежів визначається інструкцією про порядок обчислення та сплату платежів за спеціальне використання водних ресурсів.
До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця, заготовлені в лісах, які перебувають у державній власності.
Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного та місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток, виданий згідно із встановленими нормами.
Загальне використання лісових ресурсів є безплатним. Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і з туристичною метою та для проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справляється за встановленими таксами або як орендна плата чи доход, одержаний від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.
Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюється з лімітів використання їх і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80 відсотків зараховуються до державного бюджету і 20 відсотків — відповідно до бюджету Республіки Крим та бюджетів областей.
Обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин регулюється наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з геології і використання надр від ЗО грудня 1997 року, виданим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» на підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексу України про надра, Закону України «Про підприємництво» та ін.
На території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, діють єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин. Плата справляється за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення».
Об'єктом обчислення плати за користування надрами для видобування корисних копалин є:
— при видобутку вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини — обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин;
— при видобутку нафти, конденсату, газу природного, підземних вод (мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу — обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин;
— при видобутку урану, сировини ювелірної (коштовне каміння), ювелірно-виробної (напівкоштовне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів -вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки, віднесена до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.
Розмір платежів за користування надрами для видобування корисних копалин визначається надрокористувачами самостійно.
Плата за користування надрами для видобування корисних копалин обчислюється щоквартально за наростаючим підсумком з початку року. Надрокористувачі обчислюють повну суму плати після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року за наростаючим підсумком з початку року з фактичного обсягу погашених у надрах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.
Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 40 відсотків до державного бюджету і 60 відсотків — до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем розміщення родовища корисних копалин.
Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховуються платником до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем розміщення родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків.
Від плати за користування надрами для видобування корисних копалин звільняються землевласники і землекористувачі, котрі здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки) або користуються надрами для господарських та побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
- Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу Черкаська філія
- В.А. Шпильовий податкова система україни Конспект лекцій
- Тема 1. Правові основи податкової системи
- Тема 2. Основні податки в україні
- Тема 3.Структура державних податкових органів в україні
- Тема 4. Відповідальність за порушення податкового законодавства Тема 1. Правові основи податкової системи
- 1.1. Поняття та основні характеристики податкових систем
- 1.2. Податкова система України
- 1.3. Поняття податок, види податків та їхні характеристики
- 1.3.1. Обов'язкові платежі, їхні види та характерні ознаки
- 1.3.2. Види податків та їхні характеристики
- Тема 2. Основні податки в україні
- 2.1. Загальнодержавні податки і збори
- 2.1.1. Податок на додану вартість
- 2.1.2. Акцизний збір
- 2.1.3. Податок на прибуток підприємств
- 2.1.4. Податок на доходи фізичних осіб
- 2.1.5. Мито
- 2.1.6. Державне мито
- 2.1.7. Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- 2.1.8. Плата (податок) за землю
- 2.1.9. Рентні платежі
- 2.1.10. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- 2.1.11. Податок на промисел
- 2.1.12. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- 2.1.13. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- 2.1.14. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- 2.1.15. Збір на обов'язкове соціальне страхування. Внески до Фонду сприяння зайнятості населення
- 2.1.16. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
- 2.1.17. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності
- 2.2. Місцеві податки і збори
- Тема 3.Структура державних податкових органів в україні
- 3.1. Державні податкові адміністрації
- 3.2. Податкова міліція
- Тема 4. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- Контрольні запитання
- Список використаної та рекомендованої літератури