logo search
Орлюк О

14 Модуль 1. Публічна фінансова діяльність і фінансове право

міняйл. То були групи фінансистів, які здійснювали грошові операції — позики під проценти, перерахування грошових сум в інші міста і країни, страхування кораблів тощо. Прикладом реа­лізації фінансового механізму став Пальмірський митний тариф від 137 р. н. є., що його запровадила Візантія у торгівлі зі східни­ми країнами, насамперед із Персією. Товарно-грошові й фінан­сові відносини розвивалися у Сунській імперії (Китай), де в різ­ні історичні періоди випускалися срібні, мідні, залізні монети, а у X ст. було налагоджено виробництво перших паперових гро­шей бяиьнянь («зручних грошей»).

На гори торії сучасної України міжнародні фінансові опера­ції у початкових, перозвинепих формах зародилися у грецьких чорноморських полісах та у скіфських степових поселеннях при­близно у VII ст. до п. є. Перші срібні монети з'явилися в Боспо-рі, Ольвії та Херсонесі. Гроші власної чеканки цих міст мали обмежений, локальний обіг. У свою чергу, на основі монет грець­ких полісів та афінських грошей розвивалася греко-скіфська тор­гівля у V—IV ст. до н. є. Протягом III—VI ст. на території Украї­ни грошовий обіг здійснювався з допомогою римських динарив. Власні монети київські князі почали карбувати лише наприкін­ці І тисячоліття н. є. Це була срібна гривня, яка становила осно­ву київської грошової системи. її вартість коливалася залежно від системи зовнішньої торгівлі. Наприклад, при переорієнтації торговельних потоків зі Сходу на Захід Європи враховували особливості германської монетарної й фінансової системи, що вимагало збільшення кількості срібла у гривневому еквіваленті1.

Загалом термін «фінанси» (нім. Гіпапг, фр. Ріпапсез, від й-пег — оплачувати) походить від середньовічного лат. /іпапііа, /іпайо — грошовий платіж, грошова сума, готівка, дохід (від дав-ньолат./ігал- — термін платежу). Його почали активно викорис­товувати у ХНІ—XV ст. в Італії, де такі міста, як Флоренція, Венеція, Генуя були провідними європейськими центрами тор­гівлі та банківської справи2. Надалі термін поширився по всьо-

1 Міжнародні фінанси / за ред. О. І. Рогача. — К.: Либідь, 2003. — С. 25—28.

2 Водночас у деяких країнах (наприклад, у Німеччині) протягом XVI— XVII ст. термін /іпапсе (нім. Іїпапг) мав негативний зміст, оскільки означав хитрість, підступність, хабарництво, нещирість, заздрість. І лише через пев­ ний час його почали сприймати у цивілізованому розумінні, тобто як грошову категорію. З іншого боку, у Франції тоді ж термін /іпапсе вживали у значенні «державні доходи».