7.1. Методичні поради до вивчення теми
Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:
-
одностороннє;
-
двостороннє;
-
багатостороннє.
В залежності від масштабів втручання в міжнародну торгівлю розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі.
Вільна торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи виконують лише реєстраційні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкуренцію.
Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Проводячи політику протекціонізму, держава захищає національних виробників, стимулює розвиток національного виробництва. З іншого боку, така політика може призвести до застійних явищ, оскільки послаблюються стимули до технічного прогресу, що, своєю чергою, веде до падіння конкурентоспроможності національних товарів. За такої політики посилюється нелегальне ввезення товарів контрабандою. Крім того, торгові партнери можуть вжити відповідних заходів щодо експорту товарів цієї країни, що завдасть її економіці збитків. Протекціонізм переважає в зовнішньоторговельній політиці країн, що розвиваються.
Виділяють декілька форм протекціонізму:
-
селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів;
-
галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства;
-
колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання;
-
прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.
Стосовно того, що і для якої країни краще – політика вільної торгівлі чи протекціонізм, єдиної думки немає. Сучасний протекціонізм концентрується, в основному, у відносно вузьких галузях. Політика вільної торгівлі є привабливішою. Тому здебільшого країни проводять гнучку зовнішньоторговельну політику, використовуючи як методи протекціонізму, так і політику вільної торгівлі.
Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.
Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Чвіирва організація торгівлі – СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).
Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:
-
тарифне регулювання;
-
нетарифне регулювання.
Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:
-
інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;
-
перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
-
конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Мито виконує три основні функції:
-
фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;
-
протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
-
балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.
По засобу стягування:
-
адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20% від митної вартості);
-
специфічні – начисляються у встановленому розмірі за одиницю товару (наприклад, 10 дол. за 1 г);
-
комбіновані – містять обидва названих види митного обкладення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за 1 г).
Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:
-
За напрямком їх дії:
-
експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;
-
імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.
-
За обсягом дії:
-
глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
-
індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.
Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають:
-
разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;
-
генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;
-
глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;
-
автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.
“Добровільне” обмеження експорту (voluntary export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.
Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму. Їх є дуже багато, за деякими даними до кількох сотень. Але основними з них є:
-
адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт (обов’язкове використання міжнародних торгів при закупівлі обладнання, отримання імпортних ліцензій при виконанні ряду вимог і т. ін.);
-
технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо;
-
встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером рівня цін, установлених країною-імпортером;
-
імпортні податки – прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори;
-
імпортний депозит – форма задатку, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару;
-
валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями;
-
компенсаційне мито – накладається на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів;
-
антидемпінгове мито – застосовується, якщо на територію країни товар ввозиться за демпінговими цінами.
Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
Демпінг може здійснюватись як за рахунок ресурсів окремих фірм, що прагнуть опанувати зовнішній ринок своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам. В комерційній практиці демпінг може набувати однієї з наступних форм:
-
спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
-
навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін. На практиці це може означати експорт товару за цінами нижче цін свого внутрішнього ринку або навіть нижче витрат виробництва;
-
постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;
-
зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
-
взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.
В основі демпінгу лежить ринкова ситуація, за якої еластичність попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне становище на внутрішньому ринку, продавати свої товари за більш високими цінами, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Необхідними умовами для здійснення демпінгу також є:
-
ситуація недосконалої конкуренції, що дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;
-
сегментованість ринку, тобто спроможність виробника відокремити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами. Звичайно цьому сприяють високі транспортні витрати і встановлені державою торговельні бар’єри.
Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн, що дозволяють застосовувати антидемпінгове мито у разі відкриття факту демпінгу.
Ставку антидемпінгового мита зазвичай визначають одним з наступних засобів:
-
як різницю в ціні, за якою товар реально продається на ринку країни-експортера і на ринку країни-імпортера. Якщо товар виробляється тільки на експорт і не продається на ринку країни-експортера, то ціна на нього на внутрішньому ринку країни-імпортера порівнюється з його ціною на внутрішньому ринку будь-якої третьої країни;
-
як різницю в ціні, за якою товар повинен був би продаватися на ринку країни-експортера, і ціни, за якою він реально продається на ринку країни-імпортера. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку з продажу на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару до країни-імпортера.
Антидемпінгове мито, як і звичайне мито, призводить до підвищення внутрішніх цін і витрат у добробуті країни. Водночас, якщо введення антидемпінгового мита змусить фірму, що здійснює демпінг, ще більш знизити експортну ціну, то країна-імпортер може одержати виграш, як у випадку з оптимальним тарифом.
- Кафедра міжнародної економіки навчально-методичний посібник
- Зав. Кафедри____________ проф. Джаман м.О.
- 1. Вступ
- 2. Навчальна програма дисципліни Змістовний модуль №1 Конкурентоспроможність національної економіки
- Тема 1. Міжнародна економічна система
- Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія
- Тема 3. Міжнародна економічна діяльність
- Змістовний модуль № 2 Міжнародна економічна система та міжнародна торгівля
- Тема 4. Теорії міжнародної торгівлі
- Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг
- Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін
- Тема 7. Міжнародна торгова політика
- Змістовний модуль №3 Міжнародні економічні відносини
- Тема 8. Світовий фінансовий ринок
- Тема 9. Прямі інвестиції та міжнародне виробництво
- Тема 10. Міжнародне портфельне інвестування
- Тема 11. Міжнародний кредит
- Тема 12. Світовий ринок праці
- Змістовний модуль №4. Міжнародна міграція робочої сили та міжнародні фінанси
- Тема 13. Міжнародна трудова міграція
- Тема 14. Теорії валютних курсів
- Тема 15. Світовий валютний ринок
- Тема 16. Світова валютна система
- Тема 17. Міжнародні розрахунки
- Тема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- Змістовний модуль №5 Міжнародна економіка
- Тема 19. Міжнародна регіональна інтеграція
- Тема 20. Європейська економічна інтеграція
- Тема 21. Глобалізація економічного розвитку
- Тема 22. Інтеграція України в світову економіку
- 3. Тематичний план дисципліни
- 4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
- Тема 1. Міжнародна економічна система
- 1.1. Методичні поради до вивчення теми
- 1.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 1 Питання для обговорення
- 1.3. Термінологічний словник
- 1.4. Інформаційні джерела
- Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія
- 2.1. Методичні поради до вивчення теми
- 2.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 2 Питання для обговорення
- 2.3. Термінологічний словник
- 2.4. Інформаційні джерела
- Тема 3. Міжнародна економічна діяльність
- 3.1. Методичні поради до вивчення теми
- 3.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 3
- Модульний контроль 1 (комплексна контрольна робота за темами 1-3)
- 3.3. Інформаційні джерела
- Тема 4. Теорії міжнародної торгівлі
- 4.1. Методичні поради до вивчення теми
- 4.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 4
- Семінарське заняття 5
- 4.3. Інформаційні джерела
- Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг
- 5.1. Методичні поради до вивчення теми
- 5.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 6
- Семінарське заняття 7
- Семінарське заняття 8
- 5.3. Інформаційні джерела
- Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін
- 6.1. Методичні поради до вивчення теми
- 6.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 9
- 6.3. Інформаційні джерела
- Тема 7. Міжнародна торгова політика
- 7.1. Методичні поради до вивчення теми
- 7.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 10
- Семінарське заняття 11
- Модульний контроль 2 (тестування за темами 1-7)
- 7.3. Термінологічний словник
- 7.4. Інформаційні джерела
- Тема 8. Світовий фінансовий ринок
- 8.1. Методичні поради до вивчення теми
- 8.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 12
- Інформаційні джерела
- Тема 9. Прямі інвестиції та міжнародне виробництво
- 9.1. Методичні поради до вивчення теми
- 9.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 13
- 9.3. Інформаційні джерела
- Тема 10. Міжнародне портфельне інвестування
- 10.1. Методичні поради до вивчення теми
- 10.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 14
- 10.3. Інформаційні джерела
- Тема 11. Міжнародний кредит
- 11.1. Методичні поради до вивчення теми
- 11.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 15
- Семінарське заняття 16
- 11.3. Інформаційні джерела
- Тема 12. Світовий ринок праці
- 12.1. Методичні поради до вивчення теми
- 12.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 17
- Модульний контроль 3 (комплексна контрольна робота за темами 1-12)
- 12.3. Термінологічний словник
- 12.4. Інформаційні джерела
- Тема 13. Міжнародна трудова міграція
- 13.1. Методичні поради до вивчення теми
- 13.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 18
- Семінарське заняття 19
- 13.3. Термінологічний словник
- 13.4. Інформаційні джерела
- Тема 14. Теорії валютних курсів
- 14.1. Методичні поради до вивчення теми
- 14.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 20
- Семінарське заняття 21
- 14.3. Інформаційні джерела
- Тема 15. Світовий валютний ринок
- 15.1. Методичні поради до вивчення теми
- Валютні ринки в сучасному розумінні склалися в XIX ст. Цьому сприяли наступні передумови:
- Розвиток міжнародних економічних зв’язків
- Основні особливості сучасних валютних ринків:
- 15.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 22
- Семінарське заняття 23
- 15.3. Інформаційні джерела
- Тема 16. Світова валютна система
- 16.1. Методичні поради до вивчення теми
- Паризька валютна система (1867 р.) - система золотого стандарту
- 16.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 24
- Семінарське заняття 25
- Семінарське заняття 26
- 16.3. Інформаційні джерела
- Тема 17. Міжнародні розрахунки
- 17.1. Методичні поради до вивчення теми
- 4. Відкритий рахунок
- 17.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 27
- Семінарське заняття 28
- 17.3. Термінологічний словник
- 17.4. Інформаційні джерела
- Тема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- 18.1. Методичні поради до вивчення теми
- 18.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 29
- Семінарське заняття 30
- Семінарське заняття 31
- Модульний контроль (тестування за темами 13-18)
- 18.3. Термінологічний словник
- 18.4. Інформаційні джерела
- Тема 19. Міжнародна регіональна інтеграція
- 19.1. Методичні поради до вивчення теми
- Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- 19.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 32
- Семінарське заняття 33
- Семінарське заняття 34
- 19.3. Інформаційні джерела
- Тема 20. Європейська економічна інтеграція
- 20.1. Методичні поради до вивчення теми
- 20.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 35
- Семінарське заняття 36
- Семінарське заняття 37
- 20.3. Інформаційні джерела
- Тема 21. Глобалізація економічного розвитку
- 21.1. Методичні поради до вивчення теми
- 21.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 38
- Семінарське заняття 39
- Семінарське заняття 40
- 21.3. Термінологічний словник
- 21.4. Інформаційні джерела
- Тема 22. Інтеграція України у світову економіку
- 22.1. Методичні поради до вивчення теми
- 22.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 41
- Семінарське заняття 42
- Семінарське заняття 43
- Модульний контроль 5 (тестування за темами 1-22)
- 22.3. Інформаційні джерела
- 5. Індивідуальні завдання (навчально-дослідні проекти) для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання
- Різні типи класифікацій країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
- Оформлення курсової роботи
- 6. Карта самостійної роботи студента карта самостійної роботи студента
- Карта самостійної роботи студента
- 7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- 7.1. Поточне оцінювання знань
- Перелік питань з підготовки до поточного модульного контролю Модуль 1. Конкурентоспроможність національної економіки (Комплексна контрольна робота за темами 1-3)
- Модуль 2. Міжнародна економічна система та міжнародна торгівля (Тестові завдання за темами 1-7)
- Модуль 3. Міжнародні економічні відносини (Комплексна контрольна робота за темами 1-12)
- Модуль 4. Міжнародна міграція робочої сили та міжнародні фінанси (Тестові завдання за темами 13-18)
- Модуль 5. Міжнародна економіка (Тестові завдання за темами 1-22)
- 7.1.1. Поточне оцінювання знань в 4 семестрі
- 7.1.2. Поточне оцінювання знань в 5 семестрі
- 7.2. Підсумкове оцінювання знань студентів
- Приклад побудови екзаменаційного білету
- Порядок проведення іспиту. Критерії оцінки знань під час іспиту
- 7.3. Загальна підсумкова оцінки з дисципліни
- Шкала нарахування підсумкових балів