10.1. Методичні поради до вивчення теми

Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобовязання; інструменти грошового ринку та інші).

Чіткої межі прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох країн. Водночас, характерною рисою останніх років є переважання портфельних інвестицій. Якщо у 80-х роках прямі іноземні інвестиції складали приблизно 50% всього міжнародного руху капіталу, то в кінці 90-х – вже 25%. Частка є портфельних інвестицій зросла з 20% до 66%, а на початку ХХІ сторіччя менше 20%.

Вони розділяються на інвестиції в:

• Акціонерні цінні папери (прості, превілійовані)– грошовий документ, що обертається на ринку, який засвідчує майнове право власнока докумета по відношенню до сооби, що випустила цей документ;

• Боргові цінні папери – грошовий документ, що обертається на ринку, який засвідчує відношення позики власника документа по відношенню до особи, що випустила цей документ.

Боргові цінні папери можуть виступати в формі:

• Облігації, простого векселя, боргової розписки – грошові інструменти, що дають їх утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий прибуток або на змінний грошовий прибуток, що визначається за договором;

• Інструменти грошового ринку – грошові інструменти, що дають їх утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий прибуток на певну дату. Ці грошові інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від величини процентної ставки і часу, що залишився до погашення. У їх ямсло входять казнечейські векселі, депозитні сертифікати та ін.

• Фінансових деривативів. Вони мають ринкову ціну похідних грошових інструментів, що засвідчують право власника на продаж або купівлю первинних цінних паперів (опціони, ф»ючерси, варранти, свопи).

Для цілей обліку міжнародного руху портфельних інвестицій в платіжному балансі прийняті наступні визначння:

• Нота/боргова розписка – короткостроковий грошовий інструмент (3-6 місяців), що випускається позичальником на своє ім»я за договором з банком, що гарантує його розміщення на ринку і придбання непроданих нот, пролонгацію кредиту або надання резервних кредитів. Найбільш відомі Євроноті.

• Опціон – договір (цінний папір), що дає покупцеві право купити або продати певний цінний папір або товар по фіксований ціні після закінчення певного часу або на певну дату.

• Варрант – різновид опціону, що дає можливість його власнику придбати у емітента на пільгових умовах певну кількість ацій протягом певного періоду.

• Ф’ючерс – обов»язкові для виконання стандартні короткострокові контракти на купівлю або продаж певного цінного паперу, валюти або товару по певній ціни на певну дату в майюутньому.

• Форвардний курс – угода про розмір процентної ставки, яка буде виплачена у встановлений день на умовну незмінну суму основного боргу і яка може бути вище або нижче поточної ставки на даний день.

• Своп – угода, що передбачає обмін через певний час і на основі узгоджених правил платежами по одній і тій же заборгованності. Наприклад, своп по процентних ставках передбачає обмін платежу відповідно до одного типу процентної ставки на інший (фіксований процент та плаваючий).

Якщо протягом останніх десятиріч превалююче значеня мали прямі інвестиції, то з початку 90-х років сталося різке зростання ролі потрфельних інвестицій. У 1993 році на розвинені країни доводилося 96% прямих і 97% портфельних інвестицій. Правда, останнім часом, у зв»язку з ровитком процесів приватизації і бурхливим становленням фінансових ринків, частка країн, що розвиваються, в міжнародному русу капіталу поступово збільшується.