3.7.4. Розрахунок захисту і захисні матеріали

Робота з радіоактивними речовинами повинна виконуватися в окремих спеціально обладнаних приміщеннях. Для роботи з газоподібними речовинами використовуються бокси (шафи) із вмонтованими в них гумовими рукавичками або механічними маніпуляторами. Такі бокси повинні мати закриту систему вентиляції. Роботи з відкритими джерелами (наприклад, радіоактивними пробами ґрунту і т.п.) також проводять у боксах, або використовують індивідуальні захисні засоби, такі як протигази, гумові рукавички і т.п.

Джерела великої активності, рівні дози яких перевищують допустиму межу дози, закривають захисними екранами. Вибір матеріалу і товщини захисного екрана залежить від виду випромінювання, його енергії й активності джерела.

Найбільш розповсюдженим методом розрахунку захисту від зовнішнього опромінення є розрахунок необхідної кратності ослаблення.

Необхідна кратність ослаблення визначається відношенням дози випромінювання у відповідній точці до ліміту дози (ЛД) і показує у скільки разів необхідно понизити рівень радіації за допомогою захисних засобів щоб забезпечити безпечні умови праці:

, (3.7.4.1)

де X - експозиційна доза, Р; ЛД - ліміт дози (задається НРБУ - 97), мЗв; f =9,3 мЗв/Р - нормувальний коефіцієнт.

Знаючи необхідну кратність ослаблення, можна розрахувати необхідний захист. Зупинимося в першу чергу на розрахунку захисту від -випромінювання, тому що закриті -джерела знайшли широке застосування в науці і техніці. Ослаблення інтенсивності -випромінювання (вузького пучка) у речовині відбувається по експонентному закону Бугера

, (3.7.4.2)

де - інтенсивність -випромінювання, виміряна приладом при відсутності захисного екрана; - інтенсивність -випромінювання при наявності захисного екрана товщиною d см, -лінійний коефіцієнт ослаблення -променів, см^-1, що характеризує відносну зміну інтенсивності випромінювання на одиницю товщини захисного екрану.

Логарифмуючи вираз (3.7.4.2), одержуємо формулу для визначення лінійного коефіцієнта ослаблення.

. (3.7.4.3)

Відношення називають кратністю ослаблення, що у даному випадку показує у скільки разів послабляється інтенсивність потоку - випромінювання захисним матеріалом товщиною d.

Звичайно в довідниках приводять значення масових коефіцієнтів ослаблення різних речовин. Лінійний коефіцієнт ослаблення зв'язаний з масовим коефіцієнтом ослаблення співвідношенням.

, (3.7.4.4)

Врахувавши всі ці зауваження легко розрахувати товщину захисту для вибраного матеріалу

(м). (3.7.4.5)

Користуючись виразом (3.7.4.5), можна визначити товщину матеріалу, що забезпечує ослаблення інтенсивності вдвічі - шар половинного ослаблення:

(м), (3.7.4.6)

і в десять разів — товщина шару десятикратного ослаблення

(м) (3.7.4.7)

Якщо виходити з довжини максимального пробігу заряджених частинок в тому або іншому матеріалі, то товщина шару поглинання може виявитись дещо більшою за розраховану. Так, шар матеріалу товщиною 0,2 мм повністю затримує -випромінювання.

Пробіг -частинок у будь-якій речовині розраховується за такою емпіричною формулою

(см), (3.7.4.8)

де - атомна маса речовини; - густина речовини, г/см³; Е - енергія альфа - випромінювання в МеВ.

Для захисту від -випромінювання достатній шар повітря в кілька сантиметрів або екран з плексигласу чи скла товщиною в кілька міліметрів.

Пробіг -частинок у повітрі розраховується по емпіричній формулі:

(см), (3.7.4.9)

де - коефіцієнт, що залежить від температури і тиску; - коефіцієнт, рівний ; Е - енергія -часток, МеВ; V - швидкість -частинок, см/с.

Для поглинання - випромінювання необхідний шар води або пластмаси товщиною не менше 15 мм. Якщо ж в якості поглинаючої речовини використовується речовина з вищим атомним номером, то товщина шару поглинання зменшується.

Для роботи з -випромінюванням необхідно передбачити захист безпосередньо від -частинок і захист від гальмового випромінювання, яке виникає при гальмуванні -частинок у захисному екрані. Гальмівне випромінювання є квантами енергії, аналогічні до -квантів. Захист від -частинок здійснюється з допомогою комбінованих екранів. У такому екрані з боку джерела розташовують шар матеріалу з малою атомною масою (плексиглас, карболіт і ін.); це дає можливість знизити енергію квантів гальмівного випромінювання. Товщина цього шару повинна відповідати довжині максимального пробігу - частинок у даному матеріалі. За ним розміщується шар матеріалу з великою атомною масою, що забезпечує ослаблення наведеного гальмового випромінювання.

Дані про максимальний пробіг -частинок різної енергії в повітрі, воді (або біологічній тканині) і алюмінії наведені в табл. 5.

Таблиця 5