logo search
Орлюк О

553 Глава 21. Правове регулювання публічних видатків

ти. Зокрема, органи Державного казначейства України не реест рують:

а) зобов'язання за: відсутності документів, які підтверджу ють факт узяття зобов'язання; невідповідності напрямів витра­ чання бюджетних коштів зобов'язанню; неподання або подання неповного пакета підтвердних документів щодо проведення про- і іедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; недо­ тримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних пов­ новажень і обмежень, запроваджених законодавчими та іншими пормативно-правовими актами; недотримання вимог до оформ­ лення поданих документів;

б) фінансові зобов'язання за: відсутності відповідного бюд­ жетного зобов'язання у бухгалтерському обліку виконання Державного та місцевих бюджетів; відсутності документів, які підтверджують факт узяття фінансового зобов'язання; недотри­ мання вимог щодо оформлення поданих документів.

У таких випадках органи Державного казначейства України не реєструють зобов'язання (фінансові зобов'язання), а пові­домляють відповідних розпорядників про підмову в реєстрації у письмовій формі. У реєстрі та/або реєстрі фінансових зобов'я­зань у графі «Примітка» робиться відмітка про відмову в реєст­рації (номер і дата відмови). Після усунення названих недоліків розпорядник бюджетних коштів подає виправлені документи до відповідного органу Державного казначейства України.

Особливості правового статусу бюджетної установи по­лягають у специфічному режимі фінансової складової її діяль­ності. Бюджетну установу фінансують лише з одного бюджету. У цьому полягає один із принципів кошторисно-бюджетного фінансування. При цьому всі кошти, що їх бюджетна установа може самостійно заробити, потрібно отримувати суворо в ме­жах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» від 17.05.2002 р. № 659 (зі змінами). Такі кошти зараховують до спеціального фонду кошторису бюджетної установи, а відпо­відно, і до спеціального фонду бюджету; вони підпадають під процедури та обмеження, встановлені бюджетним законодав­ством. Тобто незалежно від того, чи отримує бюджетна установа фінансування безпосередньо із бюджетну відповідного рівня, чи отримує кошти за надання послуг, виконання робіт тощо, її