3.3. Організаційне забезпечення діяльності недержавних пенсійних фондів

Визначальними умовами розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні є створення належної і цілісної законодавчої бази та побудова дієвої регулятивної системи, державні гарантії захисту внесків і доходів на інвестиції від розкрадання та втрат при банкрутстві.

Впровадження недержавного пенсійного забезпечення схвалене Президентом України Л. Кучмою ще у квітні 1998 р. указом „Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні”. Основою пенсійної реформи було визначено запровадження трирівневої пенсій­ної системи, у якій передбачено збереження частини чинної солідарної системи для забезпечення базових пенсій (перший рівень), а також розвиток приватних пенсійних заощаджень як обов'язкових (другий рівень), так і добровільних (третій рівень). При цьому для кожного етапу пенсійної реформи (впродовж до 2009 р.) чітко окреслені основні завдання, які мають забезпечити Уряд, Націо­нальний банк, інші органи виконавчої влади щодо впровадження пенсійної реформи.

Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення складається з Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, законів України „Про страхування”, „Про банки і банківську діяльність”, „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, „Про цінні папери і фондову біржу”, „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та інших нормативно-правових актів.

Основним законодавчим актом, який визначає процедуру заснування недержавних пенсійних фондів, систему управління цими фондами та їхніми активами, є Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

З прийняттям Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” створено правове поле для функціонування інститутів, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, і можливості формування добровільних пенсійних заощаджень. Закон встановлює:

• хто та на яких умовах має право відкладати собі кошти на старість в системі недержавного пенсійного забезпечення;

• які юридичні особи і на яких умовах надаватимуть населенню послуги з недержавного пенсійного забезпечення;

• види пенсійних фондів, правила їх створення та функціонування;

• використання та захист пенсійних активів, правила їх інвестування;

• види пенсій та умови їх виплат;

• успадкування пенсійних активів;

• звітність в системі недержавного пенсійного забезпечення;

• відповідальність юридичних осіб, які надають послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення;

• державний нагляд за юридичними особами, які надають послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення.

Ще одним законодавчим актом, що регулює правовідносини у сфері недержавного пенсійного забезпечення є Закон України „Про страхування” (від 07.03.1996 р. № 86/96-ВР). Даний Закон визначає пенсійне страхування як добровільний вид страхування, що виконується за договором, укладеним між страхувальником і застрахованою особою. Сьогодні пенсійне страхування, яке надають страхові компанії є очевидно найрозвинутішою системою недержавного пенсійного забезпечення. Втім кількість страхових компаній, що укладають договори пенсійного страхування, поки що надто мала.

Пенсійне страхування розглядається як один з видів страхування життя. Страхові компанії мають відповідати, крім загальних страхових вимог, таким додатковим вимогам, встановленим Законом України «Про страхування»:

1. Страхування життя (і пенсійне страхування) має бути єдиним видом діяль­ності страхової компанії. Страховики, які мають спеціальну ліцензію на здійснення цього типу страхування, не можуть укладати договори інших типів страхування.

2. Страхування життя і пенсійне страхування підпадають під спеціальні класифікаційні правила, встановлені Тимчасовою методикою формування резервів із страхування життя, затвердженою Наказом Укрстрахнагляду №75 від 27 жовтня 1995 р.

3. Застрахована особа може отримати перший платіж за договором страхування не раніше, ніж через три роки після сплати першого внеску.

4. Додаткові вимоги до компаній, що пропонують цей вид страхування, встановлені також Листом Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю «Про деякі питання стосовно діяльності страхових організацій». Пенсійне страхування регулюється як правилами страхування, так і договором страхування, укладеним між страхувальником і застрахованою особою.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Порядок проведення пенсійної реформи в Україні