1.3. Основні завдання реформування пенсійної системи.

Метою реформи пенсійної системи є посилення соціального захисту осіб, які втратили працездатність, забезпечення гідного рівня їх життя в результаті стійкого розвитку пенсійної системи. Для цього необхідно стабілізувати солідарну пенсійну систему, запровадити загальнообов’язкове накопичувальне й розвивати добровільне накопичувальне пенсійне страхування, поліпшити адміністрування пенсійної системи.

Для стабілізації солідарної пенсійної системи необхідно:

• підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком з поточних 5 до 15 років;

• вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово з кроком 0,5 року протягом 10 років);

• наблизити пенсійний вік до європейських стандартів (65 років) для учасників II рівня пенсійної системи (особи, яким у 2012 р. виповниться не більше 35 років);

• стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років з одночасним збільшенням коефіцієнта обліку кожного року наднормативного стажу або кожного року відтермінування виходу на пенсію; звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат (дострокові й пільгові пенсії);

• обмежити максимальний розмір пенсій, що виплачуються з солідарної системи й/або за рахунок коштів державного бюджету;

• здійснювати виплату пенсій за віком для всіх пенсіонерів, які працюють, у розмірах, визначених Законом про обов’язкове пенсійне страхування;

• поступово перерозподіляти частку внеску на пенсійне страхування від роботодавця до працівника.

• Слід також визначити умови участі самозайнятих осіб у соціальному страхуванні, відокремити внесок на соціальне страхування від єдиного податку, створити рівні умови індексації пенсій незалежно від закону, за яким призначена пенсія, скоротити пільги щодо дострокового виходу на пенсію й зі сплати внесків.

Для введення й розвитку накопичувальних складових пенсійної системи необхідні:

• уточнення умов запровадження II рівня (у т.ч. розмір внеску, оцінювання величини одного року стажу в солідарній системі для учасників дворівневої системи тощо);

• передання Пенсійному фонду України функцій збирання й адміністрування коштів II рівня пенсійної системи, ведення системи єдиних пенсійних рахунків;

• забезпечення можливості залучення приватних компаній для управління активами й спрямування внесків II рівня до недержавних пенсійних фондів за бажанням і вибором застрахованих осіб;

• забезпечення виплат дострокових (підвищених) пенсій для особливих категорій професій, пов’язаних з ризиком для життя, за рахунок запровадження корпоративних (професійних) пенсійних схем;

• диверсифікованість схем приватного недержавного пенсійного страхування.

Для поліпшення адміністрування пенсійної системи необхідними є:

• запровадження єдиного соціального внеску;

• удосконалення регулювання діяльності накопичувальних пенсійних фондів, у т.ч. перехід до пруденційного нагляду на основі оцінювання й аналізу ступеня ризиків;

• розмежування страхових і невластивих страхуванню видатків, посилення цільового використання страхових коштів;

• забезпечення регулярної звітності фондів обов’язкового соціального страхування;

• регулярне інформування громадян про їхні права щодо виплат зі страхових фондів.