3.1. Структура та класифікація затрат підприємства.

Прийняття управлінських фінансових рішень у сфері управління затратами суб'єкта господарювання передбачає чітке розмежування усієї сукупності затрат на певні групи та види, при цьому досягаються наступні цілі, зокрема: (1) узагальнення та початкова обробка первинної фінансової інформації, (2) визначення сукупності однорідних витрат, (3) обґрунтування центрів витрат та їх структурування тощо. так, відповідно до класифікаційних ознак прийнято виділяти наступні види витрат суб'єктів господарювання (див. Рис. 05.03.02.):

виходячи із зміни абсолютної величини витрат суб'єкта господарювання при зміні обсягів випуску продукції розрізняють умовно постійні (не залежать від зміни обсягів виробництва) та умовно - змінні (змінюються паралельно зміні обсягів виробництва) витрати;

ідентифікуючи порядок та спосіб перенесення витрат на продукцію підприємства розрізняють прямі (витрати, безосередньо пов'язані із виготовлення продукції, надання послуг чи виконання робіт) та непрямі (витрати, що пов'язані із фінансування додаткових чи обслуговуючих процесів) витрати;

визначаючи періодичність виникнення та часові характеристики розрізняють постійні (витрати, що регулярно виникають при здійсненні суб'єктом господарювання фінансове господарської діяльності, наприклад: заробітна плата, податки) та одноразові (витрати, що мають нерегулярний характер, наприклад: купівля ліцензій) витрати;

відповідно до співвідношення затрат суб'єкта із потребами виробничого процесу розрізняють виробничі (витрати, обумовлені технічними, організаційними та іншими особливостями виробничого процесу) та невиробничі (витрати, що мають другорядний характер) витрати;

для потреб контролінгу затрат у системі цільового планування прибутку суб'єкта господарювання виділяють групи витрат відповідно до центрів їх виникнення, або ж до цільового їх призначення (наприклад, витрати по окремим структурним підрозділам або витрати на виробництво окремих видів продукції).

Структурування витрат суб'єкта господарювання тісно пов'язано з порядком визнання витрат суб'єктом господарювання, що безпосередньо визначає приналежність визначеним витратам тих чи інших класифікаційних ознак. Слід звернути увагу на той факт, що дата визнання затрат визначає формування абсолютної величини валових витрат такого суб'єкта господарювання за звітний період у податковому обліку і, відповідно, оподатковуваний прибуток та податкові зобов'язання суб'єкта господарювання з податку на прибуток підприємств, так, на основі цього можна стверджувати, що відстрочення моменту визнання затрат суб'єктом господарювання призводить до фінансових втрат останнім за рахунок завищення величини поточних податкових зобов'язань, а також викривлення інформації у публічній фінансовій звітності суб'єкта господарювання (завищення абсолютної величини прибутку).