logo search
РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Розділ ііі. Методичні рекомендації

ДО ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ”

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретичні та

організаційні основи функціонування

ринку фінансових послуг

ТЕМА 1. Ринок фінансових послуг та

його роль в економіці

1.1 Методичні поради до вивчення теми

Зміст даної теми передбачає дослідження передумов виникнення ринку фінансових послуг, його ролі та функцій. Вивчення теми допомагає виявити особливості організації руху фінансових потоків в економіці на мікро- і макрорівні, створює умови для усвідомлення студентами стратегічних і локальних цілей у практиці узгодження попиту на фінансові активи та їх пропозиції на ринку, дозволяє зрозуміти роль фінансових інструментів у системі управління фінансовими активами в процесі перетворення заощаджень на інвестиції.

Ринок фінансових послуг – це система економічних відносин, які виникають між його учасниками (юридичними і фізичними особами та фінансовими посередниками) при формуванні попиту і пропозиції на фінансові послуги, спрямовані на акумулювання та перерозподіл тимчасово вільного капіталу суб’єктів національної, регіональної і світової економіки за допомогою фінансових посередників (оферентів) з метою ефективного управління фінансовими ресурсами (капіталом) споживачів. Рух фінансових потоків в економіці є основою функціонування ринку фінансових послуг.

Головна мета ринку фінансових послуг – перетворення заощаджень на інвестиції. Саме тому завдання даного ринку полягає в забезпеченні акумуляції та перерозподілу наявного в економіці капіталу для забезпечення його інвестування у відповідні сфери діяльності та задоволення потреб споживачів фінансових послуг за обсягами, структурою і якістю фінансових ресурсів.

Фінансові послуги – це операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у передбачених законодавством випадках – і за рахунок фінансових активів, залучених від інших осіб, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансові активи – це специфічні неречові активи, більшість яких є вимогами до інших інституційних одиниць, тобто їм протистоять фінансові зобов’язання інших суб’єктів. Фінансові зобов’язання виникають на основі договірних відносин, укладених між економічними суб’єктами. При цьому одна сторона є кредитором (інвестором), а інша – позичальником (боржником). Більшість фінансових вимог виникає при отриманні позичальником від кредитора певних фінансових ресурсів. При цьому кредитор придбає право вимоги до боржника, а позичальник приймає на себе зобов’язання повернення боргу.

Проте відносно окремих видів фінансових активів, таких, як монетарне золото і спеціальні права запозичення (СПЗ) фінансові зобов’язання взагалі відсутні.

Фінансові активи як об’єкти, що мають вартість і знаходяться у власності економічних суб’єктів, надають їх власникам право на отримання певного грошового доходу, тобто є засобом накопичення вартості. Вартість (грошова оцінка) фінансових активів втілюється у відповідних фінансових інструментах, до яких належать інструменти грошового обігу, а також наступні специфічні носії вартості (рис.1.1):

Рис. 1.1. Основні види фінансових інструментів.

Фінансовий інструмент – цінний папір або інший документ, оформлений відповідно до законодавчих вимог, який підтверджує право власності на цінні папери, валютні цінності та інші види фінансових активів, вільний обіг яких не заборонений або не обмежений законодавством.

При класифікації фінансових активів у системі національних рахунків фінансові інструменти розміщуються у порядку зменшення ступеня їх ліквідності (рис.1.2). Найвищою ліквідністю наділені ті фінансові активи, які можуть обмінюватись на інші активи за вимогою і без фінансових штрафних санкцій. До них належать монетарне золото, грошова готівка і депозити. Слід мати на увазі, що, на відміну від монетарного золота, все інше золото, яке належить комерційним банкам, іншим установам, суб’єктам господарювання і приватним особам, система національних рахунків розглядає як товар, запаси матеріальних оборотних активів.

Спеціальні права запозичення (СПЗ) - це міжнародні резервні активи, створені Міжнародним валютним фондом (МВФ), які розподіляються між країнами – учасницями для поповнення існуючих резервних активів.СПЗ є правом на отримання інших резервних активів (іноземної валюти).

Рис. 1.2. Класифікація фінансових активів

за ступенем зниження ліквідності.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що до фінансових послуг належать:

Між фінансовими послугами і фінансовими операціями існує тісний зв'язок. Розглянемо спільні риси та відмінності між фінансовою послугою і фінансовою операцією на рисунку 1.3:

Рис. 1.3. Порівняння фінансових послуг і фінансових операцій.

Основні проблеми, з якими стикається непрофесійний учасник ринку фінансових послуг, це - недостатня кваліфікація при здійснення власних інвестицій; обмежені можливості отримання інформації, відсутність навичок її адекватного сприйняття; невідповідність наявних фінансових ресурсів за ознакою вартості, обсягу, часу середнім показникам попиту на ресурси від інших суб’єктів; технічні складнощі непрофесійного учасника при участі в операціях на ринку фінансових послуг; висока вартість витрат при здійсненні операцій. Тому доцільно скористатися досвідом професійних фінансових посередників – оферентів.

З огляду на роль і функції учасників ринок фінансових послуг можна представити у такому вигляді (рис. 1.4):

Рис. 1.4. Суб’єкти ринку фінансових послуг

Світовий досвід діяльності ринків фінансових послуг дозволяє сформулювати принципи їх функціонування (рис.1.5):

Рис. 1.5. Принципи функціонування ринку фінансових послуг.

Функції ринку фінансових послуг, які розкривають його сутність, наведені на рисунку 1.6:

Рис. 1.6. Функції ринку фінансових послуг.

На жаль, світова фінансова криза свідчить про наявність проблем у світовому співтоваристві, які позначаються на розвитку національних економік та ускладнюють міждержавні зв’язки. Зокрема, недостатня контрольованість дій фінансових посередників спровокувала порушення ними наведених принципів у глобальних масштабах. Для подолання наслідків фінансової кризи застосовуються внутрішньодержавні та колективні міжнародні заходи і підходи.

В Україні основними проблемами функціонування ринку фінансових послуг є:

Успішне подолання названих проблем розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг створить умови для його удосконалення і підвищення ефективності ринкових відносин в державі, сприятиме повноцінній інтеграції української економіки у світовий ринок.