logo
РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

9.1. Методичні поради до вивчення теми

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продати та купувати валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини – не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов’язань, не змогли б перетворити одержану валюту в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов’язань.

У сучасній економічній літературі існують різні визначення валютного ринку, серед яких найбільш поширеними є наступні (рис.9.1):

Рис. 9.1. Визначення валютного ринку.

Сучасний валютний ринок – це система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

Учасниками валютного ринку можуть бути будь-які економічні суб’єкти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед, - банки, брокерські компанії, валютні біржі, які "зводять" продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу. Визначальною мотивацією дій суб’єктів валютного ринку є отримання прибутку.

Суб’єктами валютного ринку є:

Банки здійснюють основний обсяг валютних операцій. Вони акумулюють (через операції з клієнтами) сукупні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні (розміщенні) коштів та виходять з ними на інші банки. Крім задоволення заявок клієнтів банки можуть проводити самостійні операції за рахунок власних коштів;

За ступенем впливу на валютні курси та процентні ставки банки і компанії, що є учасниками валютного ринку, поділяються на 2 групи:

Основною функцією маркет-мейкерів є здійснення ними котирувань для малих банків, а роль малих банків – маркет-юзерів – полягає в прийнятті або неприйнятті котирувань маркет-мейкерів. Таким чином, маркет-мейкери котирують ціну, а маркет-юзери – беруть ціну.

На рисунку 9.2 наведено класифікацію валютного ринку:

Рис. 9.2.Класифікація валютного ринку.

Види валютних курсів:

Котирування – це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.

Повне котирування включає визначення курсу покупця (покупки) і курсу продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту за національну.

Пряме котирування - курс (вартість одиниці) іноземної валюти виражається в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується; курс продажу > курсу купівлі.

Непряме котирування - вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті; курс купівлі > курсу продажу.

Валютні операції – це угоди, що укладаються суб’єктами валютного ринку щодо купівлі-продажу, обміну, залучення та надання в кредит валютних цінностей та проведення розрахунків за ними.

Класифікація валютних операцій здійснюється за такими ознаками (рис.9.3):

Рис. 9.3.Класифікація валютних операцій.

Валютний арбітраж – комбінація валютних операцій з метою одержання прибутку від різниці в курсах або в процентних ставках за різними валютами. Може бути часовим, просторовим, простим, складним, процентним.

Валютна позиціяце співвідношення вимог і зобов’язань відповідного суб’єкта валютного ринку в кожній іноземній валюті. При рівності вимог і зобов’язань валютна позиція вважається закритою, а при нерівності – відкритою. Відкрита валютна позиція буває: довга (означає перевищення вимог в іноземній валюті над зобов’язаннями і позначається знаком «+»); коротка (означає перевищення зобов’язань в іноземній валюті над вимогами, позначається знаком «–»).

Основні види фінансових послуг на валютному ринку: