12.1. Методичні поради до вивчення теми

Фінансові ризики – це ризики, пов’язані з ймовірністю зазнати збитків при проведенні будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах. Фінансові ризики можуть бути пов’язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні, валютні ризики, ризики ліквідності) або з інвестиційною діяльністю (ризики зниження доходності, втраченої вигоди, прямих фінансових втрат). В залежності від характеру прояву виділяють ризики процентні, кредитні, біржові, а також ризик банкрутства.

Основними методами зниження ступеня ризиків на ринку фінансових послуг є страхування ризиків; хеджування; диверсифікація; формування резервів .

Специфічні види страхових послуг надаються спеціалізованими страховими компаніями. Зміст їх діяльності полягає в перейнятті ризику конкретного суб’єкта ринку. Існують два сегменти страхового ринку: ринок страхових послуг, що надаються спеціалізованими фінансовими установами; ринок послуг з хеджування, які надаються неспеціалізованими оферентами.

В межах ринку страхових послуг, які надаються спеціалізованими страховими організаціями, окрім загальної класифікації видів страхування, виділяють такі їх види, які безпосередньо пов`язані з ринком фінансових послуг. До них належать види страхування, які (рис.12.1):

Рис. 12.1. Фінансові послуги спеціалізованих страхових компаній.

До неспеціалізованих посередників відносяться всі інші види фінансових посередників. Їх послуги також поділяють на 2 групи (рис.12.2):

Рис. 12.2.Послуги з перейняття ризику неспеціалізованих фінансових посередників.

Існують дві групи методів хеджування: двосторонні методи хеджування та односторонні. Двосторонні методи хеджування ризику здійснюються безпосередньо сторонами фінансової угоди. Обидві сторони контракту узгоджують в контракті умови взаємного захисту від ризику. Вони полягають у формуванні сукупності валютних і фінансових умов конкретної угоди. В договорі оговорюються валютні та цінові ризики. Умовами двосторонніх методів хеджування ризику є: визначення виду, засобу, валюти платежу і форми розрахунку за контрактом; погодження ціни за контрактом; визначення конкретних валютних та кредитних застережень.

Система односторонніх методів хеджування ризику передбачає, що одна із сторін без погодження з іншою та можливо без повідомлення іншої самостійно здійснює угоди з третіми особами, спрямовані на хеджування власних ризиків. Односторонні методи хеджування використовуються стороною угоди за послугами, які надаються оферентами на відповідних сегментах ринку фінансових послуг: використання послуг спеціалізованих страховиків; укладання строкових угод – придбання похідних цінних паперів за допомогою яких хеджується відкрита позиція по основній угоді. До специфічних послуг відносяться: надання фінансових гарантій; акцептне та авальне кредитування; факторинг; форфейтинг. На вибір послуги впливає її вартість для споживача, яка залежить від платежів на користь посередника та порядку розрахунків з ним.

Фінансові інструменти з перейняття ризику поділяють на фінансові інструменти на сегменті страхування – договори страхування (страх поліси) та фінансові інструменти хеджування (коли перейняття ризику відбувається за рахунок надання послуг фінансовими посередниками, які не є страховими компаніями) – гарантії; аваль векселів; факторинг; форфейтинг; форвард (своп); опціони, ф’ючерси.

Фінансові послуги з перейняття ризику здійснюються шляхом:

• укладання строкових угод по страхуванню та перестрахуванню;

• придбання похідних цінних паперів (ф`ючерсів, форвардів);

• проведення складних операцій типу СВОП, арбітражних операцій (компенсаційного характеру);

• надання специфічних послуг на грошовому та кредитному. ринках (надання фінансових гарантій; акцептне та авальне кредитування; факторинг; форфейтинг).

Особливістю цієї категорії послуг є те, що вони ніколи не надаються окремо від базової фінансової послуги на відповідному сегменті ринку.