10.5. Особливості формування фонду Пенсійного страхування

Пенсійний фонд є центральним органом державної виконавчої влади. Фонд як самостійна фінансово-банківська система діє в Україні з 1992 року. Він був створений на базі республіканського відділення колишнього Пенсійного Фонду СРСР. З 1995 року бюджет Пенсійного Фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України і не входить у Державний бюджет країни. На 2004 рік бюджет Пенсійного Фонду склав 31,5 млрд. грн. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з підприємств, установ і організацій визначений у сумі близько 22,8 млрд. грн. Майже 1,5 млрд. грн. надійде від збору на пенсійне страхування з фізичних осіб.

Згідно зі статтею 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичуваним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду.

Відповідно до покладеного на нього завдань Пенсійний фонд України:

1. Організовує і контролює роботу органів Пенсійного фонду по забезпеченню дотримання вимог законодавства про державне страхування, що стосується пенсійного забезпечення, повному і своєчасному обліку платників і надходження зборів і платежів у Пенсійний фонд; перевірці правильності призначення і виплати пенсій і допомоги; повному і своєчасному фінансуванню витрат на виплату державних пенсій.

2. Розробляє проект бюджету Пенсійного фонду і складає звіт про його використання.

3. Бере участь у підготовці пропозицій по удосконаленню законодавства про соціальне страхування, у тому числі про пенсійне забезпечення.

4. Видає в межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, числення і сплати цих внесків, порядку використання й обліку коштів Пенсійного Фонду.

5. Взаємодіє в питаннях, що знаходяться в його компетенції, з міністерствами, відомствами, іншими органами державної виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями і багато чого іншого.

6. Інші завдання згідно із Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Для вирішення поставлених завдань управлінням здійснюються наступні заходи:

1. контроль і забезпечення підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог законодавства про державне загальнообов'язкове страхування;

2. планування надходжень і витрат коштів Фонду, забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду;

3. здійснення реєстрації і ведення обліку платників, забезпечення надходження збору й інших платежів у Пенсійний фонд;

4. контроль надходження збору й інших платежів у Фонд від підприємств, установ, організацій і громадян, збір у встановленому порядку відповідної звітності, проведення планових і позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності платників із приводу правильності нарахування і сплати збору;

5. призначення і виплата пенсії;

6. здійснення повного і своєчасного фінансування витрат на виплату державних пенсій у місті, проведення перевірки цільового використання коштів Фонду;

7. здійснення введення автоматизованих робочих місць, автоматизованої обробки інформації тощо.

У 90-х роках ХХ століття через низький рівень оплати праці, виплату заробітної плати в натуральній формі та заборгованість з її виплати було значно звужено базу нарахування внесків. Практика списання заборгованостей зі сплати пенсійних внесків підривала фінансову базу пенсійної системи і провокувала серед роботодавців ухилення від сплати пенсійних внесків.

Суттєво послаблювали фінансову базу пенсійної системи низькі показники зайнятості населення та поширення практики надання пільг зі сплати пенсійних внесків.

З урахуванням цих чинників було вирішено проводити пенсійну реформу у трьох напрямках: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

Для успішної реалізації пенсійної реформи необхідні спільні зусилля Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Зроблені перші кроки, є перші позитивні здобутки на 39% підвищилась середня пенсія, зросли і надходження в Пенсійний фонд, відбувається прогнозована детінізація економіки, що дає оптимізму і впевненості у майбутньому нової пенсійної системи.

Отже, пенсійне страхування є важливою складовою соціальної політики держави, яка спрямована на задоволення потреб людей, підвищення їх добробуту, забезпечення соціальної справедливості, стабільності і злагоди в суспільстві.