logo
Koleno_I_V_Finansi_2010

15.4. Системи і методи внутрішнього фінансового контролю

У механізмі фінансового менеджменту важлива роль належить системам і методам внутрішнього фінансового контролю.

Внутрішнім фінансовим контролем є організовуваний на підприємстві процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що приводять до його банкрутства.

У практиці країн з розвиненою ринковою економікою широкий розвиток отримала нова комплексна система внутрішнього контролю, вживана в крупних компаніях з розгалуженою мережею або в холдингових компаніях, звана «контроллинг».

Сьогодні система контроллингу поступово починає упроваджуватися і на вітчизняних підприємствах.

У загальній системі контроллингу виділяється один з основних його блоків - фінансовий контроллинг.

Фінансовий контроллинг - це контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямами фінансовій діяльності підприємства, своєчасним виявленням відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення чинників, що зумовили ці відхилення, ухвалення управлінських рішень по нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

Основними функціями фінансового контроллинга є:

Побудова системи фінансового контроллинга базується на наступних основних принципах:

Фінансовий контроллинг на підприємстві будується по наступних основних етапах:

1. Визначення об'єкту контроллингу;

2. Визначення видів і сфер контроллингу;

3. Формування системи пріоритетів контрольованих показників;

4. Розробка системи кількісних стандартів контролю;

5. Побудова системи моніторингу показників, що включаються у фінансовий контроллинг;

6. Формування системи алгоритмів дій з усунення відхилень.

1. Визначення об'єкту контроллингу. Це загальна вимога до побудови будь-яких видів контроллингу на підприємстві з позиції цільової його орієнтації. Об'єктом фінансового контроллингу є управлінські рішення по основних аспектах фінансової діяльності підприємства.

2. Визначення видів і сфер контроллингу. Контроллинг підрозділяється на наступні основні види: стратегічний, поточний і оперативний. Кожному з перерахованих видів контроллингу повинні відповідати певна його сфера і періодичність здійснення його функцій.

3. Формування системи пріоритетів контрольованих показників.

Вся система показників, що входять в сферу кожного виду фінансового контроллингу, ранжирується по значущості. В процесі такого ранжирування на початку в систему пріоритетів першого рівня відбираються найбільш важливі з контрольованих показників даного виду контроллингу; потім формується система пріоритетів другого рівня, показники якого знаходяться у фінансовому зв'язку з показниками пріоритетів першого рівня. Аналогічним чином формується система пріоритетів третього і подальших рівнів.

4. Розробка системи кількісних стандартів контролю. Після ранжирування переліку контрольованих показників, виникає необхідність встановлення кількісних стандартів по кожному з них. Вони можуть встановлюватися як в абсолютних, так і у відносних показниках. Такі кількісні стандарти можуть носити стабільний або рухомий характер. Стандартами виступають цільові стратегічні нормативи, показники поточних планів і бюджетів, система державних або розроблених підприємством норм, нормативів і тому подібне

5. Побудова системи моніторингу показників, що включаються у фінансовий контроллинг. Система моніторингу (або як її часто переводять «следуящая система») складає основу фінансового контроллингу, найактивнішу частину його механізму.

6. Формування системи алгоритмів дій з усунення відхилень є завершальним етапом побудови фінансового контроллингу на підприємстві. Принципова система дій менеджерів підприємства в цьому випадку полягає в трьох алгоритмах:

а) «Нічого не робити». Ця форма реагування передбачається в тих випадках, коли розмір негативних відхилень значного нижче передбаченого «критичного» критерію.

б) «Усунути відхилення». Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових і нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різних аспектів фінансової діяльності і окремих фінансових операцій.

в) Змінити систему планових або нормативних показників. Така система дій робиться в тих випадках, якщо можливості нормалізації окремих аспектів фінансової діяльності обмежені або взагалі відсутні. В цьому випадку за наслідками фінансового моніторингу вносяться пропозиції по коректуванню системи цільових стратегічних нормативів, показників, поточних фінансових планів або окремих бюджету. У окремих критичних випадках може бути обґрунтоване пропозиція про припинення окремих виробничих, інвестиційних і фінансових операцій і навіть діяльність окремих центрів витрат і інвестицій.

Впровадження на підприємстві системи фінансового контроллингу дозволить підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю.