logo search
lektsiyi

Правові і організаційні засади державних фінансів.

Усі дії держави в фінансовій сфері мають ґрунтуватися на правових актах, які повинні виконувати такі основні функції:

1) визначати коло юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється дія правових норм;

2) визначати права та обов'язки юридичних та фізичних осіб, щодо мобілізації та використання фондів фінансових ресурсів;

3) визначати відповідні дії по виконанню правових норм.

Фінансове право — це система фінансових правових норм та законів, що регламентують відносини щодо мобілізації, розподілу і використання коштів, зосереджених у суб'єктів господарювання з метою забезпечення виконання функцій держави, які визначаються Конституцією України.

Фінансовим правом регулюються:

> організаційно-майнові відносини, що виникають із владно-організаційної діяльності держави у процесі утворення і використання нею фондів коштів;

> відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави (регулювання бюджетного процесу, системи державних доходів тощо);

> відносини, що виникають у процесі контролю щодо забезпеченості законності та дотримання фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі і використанні коштів.

На основі Конституції приймається низка законів, які регулюють фінансові відносини:

Організаційну роботу по використанню чинного законодавства у сфері фінансів здійснюють фінансові органи, які очолює Міністерство фінансів.

Міністерство фінансів несе відповідальність за розробку і реалізацію фінансової політики держави.

Оперативне управління фінансами здійснюється через фінансовий апарат, склад і структура якого визначається відповідно до державного устрою країни.

Для оперативного керівництва створюється фінансова колегія.

Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:

1) Конституція України;

2) цей Кодекс;

3) закон про Державний бюджет України;

4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини,передбачені статтею 1 цього Кодексу;

5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України,прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої цієї статті;

6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті;

7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування,прийняті відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів,передбачених пунктами 3, 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.