1 Суть, поняття та форми державного кредиту

Державний кредит – сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора та гаранта. За допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, які використовуються для задоволення державних потреб.

Причини існування державного боргу:

1. потреби у виконанні державою своїх функцій;

2. постійно зростаючі потреби держави;

3. бюджетний дефіцит.

Державний кредит має певні спільні риси з банківським кредитом:

1. поверхневість;

2. строковість;

3. платність.

Відмінність банківського та державного кредиту – перший призначений для задоволення виробничих потреб суб’єктів господарювання; другий – для задоволення потреб державних органів влади та управління.

Форми державного кредиту:

1. державні позики;

2. використання частини вкладів населення в ощадних установах. Частина цих коштів може спрямуватися на придбання державних цінних паперів і таким чином належати до державного кредиту;

3. грошово-речові лотереї;

4. використання коштів державного позикового фонду. Це означає

заміщення грошових ресурсів кредитними.