logo
конспект лекцій ФМ 2011

Класифікація грошових потоків підприємства

1. За напрямом руху грошових коштів виділяють два основні види грошових потоків:

1) позитивний грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від всіх видів господарських операцій (як аналог цього терміну використовується термін „приток грошових коштів");

2) негативний грошовий потік, що характеризує сукупність виплат грошових коштів підприємством в процесі здійснення всіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміну використовується термін „відтік грошових коштів").

Характеризуючи ці види грошових потоків, слід звернути увагу на високий ступінь їх взаємозв'язку. Недостатність об'ємів в часі одного з цих потоків обумовлює подальше скорочення об'ємів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків є єдиним (комплексний) об'єктом фінансового менеджменту.

2. За масштабам здійснення господарської діяльності:

1) грошовий потік підприємства в цілому;

2) грошовий потік за окремими видами господарської діяльності;

3) грошовий потік за окремими виробничо-господарськими підрозділами;

4) грошовий потік за окремими господарськими операціями.

3. За видами господарської діяльності:

1) грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів, виконавцям окремих видів послуг, які забезпечують операційну діяльність, заробітну плату персоналу, який зайнятий у операційному процесі, а також що здійснює управління цим процесом; податкових платежів підприємства до бюджетів всіх рівнів і до позабюджетних фондів; іншими виплатами, пов'язаними із здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження грошових коштів від покупців продукції; від податкових органів в порядку здійснення перерахунку надмірно сплачених сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку;

2) грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі і надходження грошових коштів, пов'язані із здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем вибуваючих основних засобів і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля і інші аналогічні потоки грошових коштів, обслуговуючі інвестиційну діяльність підприємства;

3) грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати грошових коштів, що пов'язані із залученням додаткового акціонерного або пайового капіталу, отриманням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою у грошовій формі дивідендів і відсотків по внесках власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані із здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

4) грошовий потік від надзвичайної діяльності.

4. За періодом надходження і вибуття: грошовий потік поточного періоду; грошовий потік майбутнього періоду.

5. За безперервністю здійснення: регулярний грошовий потік; дискретний грошовий потік.

6. За рівномірністю здійснення: грошовий потік з рівними інтервалами; грошовий потік з нерівномірними інтервалами.

7. За економічною значимістю: грошовий потік, що збільшує прибуток підприємства; грошовий потік, що зменшує прибуток підприємства.

8. За вартісним складом грошових потоків виділяють наступні види:

1) валовий грошовий потік - характеризує всю сукупність надходжень або витрачання грошових коштів в даному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;

2) чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витрачанням грошових коштів) в даному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів.

Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, що багато в чому визначає фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремим структурним його відділенням (центрам відповідальності), різним видам господарської діяльності або окремим господарським операціям здійснюється по наступній формулі:

ЧГП = ПГП – НГП,

ЧДП - сума чистого грошового потоку в тому у період часу, що розглядається;

ПГП - сума позитивного грошового потоку (надходжень грошових коштів) у даному періоді часу;

НГП - сума негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів) у даному періоді часу.

9. За рівнем достатності об'єму виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

1) надмірний грошовий потік - характеризує такий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цільовому їх витрачанні. Свідоцтвом надмірного грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, що не використовується в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

2) дефіцитний грошовий потік - характеризує такий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні.

10. За пріоритетністю (черговістю) здійснення платежів:

1) Пріоритетний грошовий потік, який представляє систему грошових видатків, які найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства.

2) Другорядний грошовий потік, який представляє видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі неспроможності здійснення без прямих втрат для підприємства у вигляді штрафів, неустойки, пені тощо.

11. По відношенню до певного інвестиційного проекту:

1) Додатковий грошовий потік, під яким розуміють чистий грошовий потік від реалізації певного інвестиційного проекту, потік, що стосується виключно даного проекту.

2) Ретроспективний грошовий потік, який представляє систему надходжень та видатків грошових коштів, що не пов'язані з реалізацією певного інвестиційного проекту і не враховуються при прийнятті управлінських рішень щодо даного проекту.

12. За рівнем збалансованості:

1) Збалансований грошовий потік - характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому забезпечується збалансованість позитивного та від'ємного грошових потоків.

2) Незбалансований грошовий потік - характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому не забезпечується збалансованість позитивного і від'ємного грошових потоків.

13. За періодом часу:

1) Короткостроковий грошовий потік, що характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення не перевищує одного року.

2) Довгостроковий грошовий потік, що характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення перевищує один рік.

14. За видом валюти, що використовується:

1) Грошовий потік в національній валюті, який характеризує таку частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується національною валютою.

2) Грошовий потік в іноземній валюті, який характеризує таку частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується іноземною валютою.

15. За можливістю забезпечення платоспроможності:

1) Ліквідний грошовий потік, який характеризує такий вид грошових потоків, по яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню грошових коштів.

2) Неліквідний грошовий потік, який характеризує такий вид грошових потоків, по яких надходження грошових коштів не перевищує і не дорівнює витрачанню грошових коштів.

16. За варіативністю спрямованості руху грошових коштів:

1) Стандартний грошовий потік, який характеризує такий вид грошового потоку, в якому спрямованість змінюється не більше одного разу (починаючи чи завершуючи його).

2) Нестандартний грошовий потік, який характеризує такий вид грошового потоку, в якому спрямованість змінюється більше одного разу.

17. За характером грошового потоку по відношенню до підприємства:

1) Внутрішній грошовий потік, який характеризує сукупність надходжень та видатків грошових коштів у межах підприємства (грошові розрахунки з персоналом, засновниками, структурними підрозділами).

2) Зовнішній грошовий потік, який характеризує надходження та видатки грошових коштів, що обслуговують грошові відносини підприємства з іншими контрагентами (постачальниками, покупцями, банками, страховими компаніями тощо).

3.2. Необхідність, основні принципи, цілі і завдання управління грошовими потоками підприємства

Управління грошовими потоками підприємства - це система принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом та використанням грошових коштів підприємства і організацією їх обороту.

Принципи управління грошовими потоками:

1. Принцип єдності ухвалюваних управлінських рішень. Суть цього принципу полягає в тому, що в системі фінансового управління підприємством управління грошовими потоками є складовою частиною. Тому рішення, що приймаються щодо вхідних і вихідних грошових потоків підприємства повинні бути чітко узгоджені із загальними підходами по управлінню формуванням і використанням як фінансових, так і матеріальних ресурсів підприємства.

  1. Принцип достовірності і своєчасності оцінки грошових потоків. Цей принцип означає, що в процесі отримання необхідної інформації про стан вхідного і вихідного грошових потоків повинне забезпечуватися отримання достовірної інформації.

  2. Принцип забезпечення взаємозв'язку з цілями і завданнями фінансового управління. Цей принцип припускає, що, формуючи цілі і завдання фінансового управління підприємством, необхідно чітко забезпечити взаємозв'язок з можливими рішеннями в області управління грошовими потоками.

  3. Принцип забезпечення ефективності руху грошових коштів. Суть цього принципу полягає в тому, що грошові потоки підприємства характеризуються своєю нерівномірністю по окремих тимчасових інтервалах, що приводить до формування значних об'ємів вільних грошових коштів в одні періоди і недостатності засобів в інші періоди. Ефективно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити раціональне розміщення засобів в період їх надмірної наявності, використовуючи для цього різні фінансові інструменти, тобто цінні папери, депозитні рахунки і тому подібне В той же час в період браку коштів можна використовувати позики і кредити, так щоб максимально скоротити витрати підприємства і забезпечити формування додаткового надходження засобів на підприємство.

Основною метою управління грошовими потоками підприємства є забезпечення синхронізації здійснення надходження і вибуття грошових коштів, а також перевищення вхідного грошового потоку над вихідним, що дозволяє досягти необхідної фінансової стійкості і формувати відповідну суму чистого прибутку в процесі фінансово-господарської діяльності.

Виходячи з основної мети управління грошовими потоками, фінансові служби суб'єктів господарювання, повинні вирішувати наступні завдання:

1. Формування достатнього обсягу грошових ресурсів підприємства згідно з потребами його господарської діяльності.

2. Оптимізація розподілу сформованого обсягу грошових ресурсів підприємства за видами господарської діяльності та напрямами використання.

3. Забезпечення високого рівня фінансової стійкості підприємства у процесі його розвитку.

4. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

5. Досягнення необхідного обсягу чистого грошового потоку, що забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства на умовах самофінансування.

6. Забезпечення мінімізації втрат вартості грошових коштів у процесі їх зберігання.

3.3. Етапи організації управління грошовими потоками

Організація управління грошовими потоками передбачає послідовне здійснення наступних етапів.

1. Аналіз грошових потоків підприємства. Основною метою цього аналізу є виявлення достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, оцінка рівня збалансованості, рівномірності, синхронності грошових потоків, ефективності управління ними.

Виходячи з головної мети управління грошовими потоками, їх аналіз передбачає проведення зазначених нижче етапів дослідження:

1. Аналіз загального обсягу грошових потоків, метою проведення якого є визначення загальних обсягів грошових потоків, основних тенденцій та пропорцій їх розвитку.

2. Аналіз джерел формування грошових коштів, який передбачає вивчення структури позитивного грошового потоку за видами діяльності, ранжирування джерел надходження грошових коштів, визначення місця (вагомості) кожного з них у грошовому забезпеченні функціонування підприємства.

3. Аналіз напрямків використання грошових коштів, об'єктом якого є вихідний грошовий потік підприємства. Оцінка структури вихідного грошового потоку за видами діяльності та ранжирування окремих напрямків використання дозволяє визначити найбільш "грошомісткі" з них та відповідно зосередити увагу на процесі їх формування, можливих резервах скорочення, ефективного розподілу у часі.

4. Аналіз рівномірності грошових потоків, метою якого є ідентифікація та оцінка основних видів грошових потоків за ступенем регулярності здійснення, виявлення факторів коливань грошових потоків, наявності та причин затримок у надходженні грошових коштів та відкладенні запланованих видатків.

5. Аналіз збалансованості грошових потоків, метою проведення якого є дослідження узгодженості обсягів надходження та витрачання грошових коштів, що визначає ступінь динамічної платоспроможності підприємства, його фінансову рівновагу та можливості забезпечення стійкого економічного зростання.

Балансове рівняння грошових коштів:

ГАп + ПГП = ВГП + ГАк,

де ГАп , ГАк - запас грошових коштів на початок (кінець) періоду;

ПГП - позитивний грошовий потік;

ВГП - від'ємний грошовий потік.

Коефіцієнт "якості" чистого грошового потоку:

де ЧГП - обсяг чистого прибутку;

Ам - обсяг амортизаційних відрахувань;

ЧГП - обсяг чистого грошового потоку підприємства за досліджуваний період.

Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку:

,

де КДчдп - коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства в даному періоді;

ЧДП - сума чистого грошового потоку підприємства в даному періоді;

ОД - сума виплат основного боргу по довго- і короткострокових кредитах і позиках підприємства;

Зтм - сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства;

Д - сума дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства і кредиторам на вкладений капітал.

Приклад. Сума довгострокового кредиту складає 400 тис. грн., а короткостроковий кредит відсутній. Приріст запасів товарно-матеріальних цінностей в звітному періоді склав 115 тис. грн. Сума дивідендів, виплачена власникам капіталу в звітному періоді, була рівною 25 тис. грн. Чистий грошовий потік підприємства склав 92 тис. гр.

Рішення. Використовуючи формулу 3.5, розрахуємо коефіцієнт достатності чистого грошового потоку.

Таким чином, коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства, показує, що наявних грошових коштів підприємства недостатньо для виконання відповідних зобов'язань. Чистий грошовий потік тільки на 17 % покриває необхідні платежі підприємства. Тому для здійснення запланованих платежів підприємству слід привертати додаткові засоби, що може негативно відбитися на його фінансовій стійкості. Результати проведеного аналізу використовуються при оптимізації грошових потоків підприємства.

6. Аналіз синхронності грошових потоків, метою якого є оцінка ступеня узгодженості грошових потоків у часі, що в значній мірі визначає стан фінансової рівноваги підприємства. З цією метою застосовують коефіцієнт кореляції вхідного та вихідного грошових потоків.

7. Аналіз ліквідності грошових потоків, метою якого є дослідження можливостей підприємства по здійсненню необхідних платежів і особливо по погашенню зобов'язань.

Коефіцієнт ліквідності грошових потоків характеризує здатність підприємства покривати необхідні витрати грошових коштів позитивним грошовим потоком у звітному періоді

,

КЛгп - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в даному періоді;

ПГП - сума валового позитивного грошового потоку (надходження грошових коштів);

НГП - сума валового негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів).

8. Аналіз факторів, що визначають стан грошових потоків. Метою цього етапу є проведення кількісної оцінки основних чинників, що визначають стан грошових потоків підприємства. Для проведення такої оцінки застосовуються методи детермінованого та стохастичного факторного аналізу.

9 Аналіз ефективності управління грошовими потоками є завершальним етапом аналітичної роботи, мета якого – визначити результативність управлінських рішень щодо грошових потоків підприємства та їх вплив на стан фінансової рівноваги та забезпечення сталого економічного зростання.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства:

,

КЕ гп - коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в даному періоді;

ЧГП - сума чистого грошового потоку підприємства в даному періоді;

НГП - сума валового негативного грошового потоку підприємства в даному періоді.

Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку:

,

КР - коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в даному періоді;

ЧГПр - сума чистого грошового потоку підприємства, направлена на інвестування його розвитку в даному періоді;

ЧГП - загальна сума чистого грошового потоку підприємства в даному періоді.

2. Обґрунтування типу політики управління грошовими потоками. Прийняття рішень, стосовно залучення та використання грошових коштів пов'язане з пошуком компромісу між конкуруючими характеристиками: "дохідність-ліквідність" та "дохідність-ризикованість", тобто вибором оптимальної композиції "дохідність-ліквідність-ризик".

Схильність до однієї з цих характеристик при формуванні чи витрачанні грошових коштів визначає тип політики управління грошовими потоками, який в значній мірі залежить від філософії менеджменту, що склався на підприємстві, схильності керівництва до ризику тощо.

Фінансова теорія виділяє три основні типи політики управління грошовими потоками підприємства, в основі яких лежать різні темпи формування надходження грошових коштів з різних джерел та рівні відповідних їм фінансових ризиків:

Агресивна політика управління грошовими потоками характеризується високими темпами нарощення обсягів надходжень грошових коштів переважно із позикових джерел при відносно низькому рівні реінвестування чистого грошового потоку.

Помірна політика управління грошовими потоками підприємства характеризується зваженими пропорціями залучення власних та позикових грошових коштів для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства. У складі позикових коштів при такій політиці переважають довгострокові кредити і займи.

Консервативна політика управління грошовими потоками підприємства характеризується мінімізацією обсягів залучення грошових коштів із позикових джерел. Для забезпечення необхідних темпів розвитку господарської діяльності у цьому випадку використовується переважно чистий грошовий потік, який спрямовується здебільшого на реінвестування.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Метою цього етапу є виявлення та реалізація резервів збалансування, синхронізації грошових потоків, забезпечення необхідного обсягу чистого грошового потоку підприємства.

4. Планування грошових потоків підприємства. У процесі даного етапу оцінюються перспективні обсяги надходження і витрачання грошових коштів, розмір чистого грошового потоку у плановому періоді. Таке планування носить прогнозний характер в силу невизначеності ряду вихідних передумов.

5. Забезпечення ефективного контролю реалізації обраної політики управління грошовими потоками підприємства. На даному етапі оцінюється ступінь виконання планових завдань з формування та використання грошових коштів, рівень рівномірності, синхронності грошових потоків та ефективності управління ними. Ці показники контролюються у процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Основними джерелами інформації для управління грошовими потоками є:

  1. форма № 1 «Бухгалтерський баланс»;

  2. форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

  3. форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»;

  1. матеріали управлінського обліку, в т.ч. дані про рух грошових коштів по рахунках підприємства, дані касової книги і тому подібне

3.4 Оптимізація грошових потоків

Оптимізація грошових потоків представляє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності.

Метою оптимізації грошових потоків як і їх управління в цілому є досягнення підприємством стану фінансової рівноваги.

Досягнення цієї мети потребує вирішення у процесі оптимізації грошових потоків наступних задач:

1) забезпечення високого рівня збалансованості обсягів вхідного та вихідного грошових потоків за обсягами;

2) підтримка постійної платоспроможності підприємства;

3) формування необхідного обсягу чистого грошового потоку, що забезпечує задані темпи економічного розвитку підприємства на умовах самофінансування;

4) формування високого рівня якості чистого грошового потоку підприємства.

Основними об'єктами оптимізації грошових потоків виступають:

1) чистий грошовий потік;

2) вихідний грошовий потік;

3) вхідний грошовий потік;

4) запас грошових коштів.

На вхідній і вихідній грошові потоки впливають зовнішні і внутрішні чинники.

До зовнішніх чинників, які впливають на вхідний грошовий потік, відносяться: стан і перспективи розвитку товарного ринку; рівень конкуренції на товарному ринку; стан і перспективи розвитку фінансового ринку; можливості використання засобів фінансового ринку; ефективність діяльності банківської системи; система оподаткування, що склалася; можливості державного і місцевого бюджетів по цільовому фінансуванню найбільш важливих проектів і програм; загальне полягання економіки в країні, фінансово-економічна політика держави, що проводиться.

До внутрішніх чинників, які впливають на вхідний грошовий потік, відносяться: цінова політика підприємства; амортизаційна політика підприємства; тривалість операційного і фінансового циклів підприємства; сезонність операційної діяльності; масштаби інвестиційної діяльності; професіоналізм менеджерів підприємства і цільові установки власників суб'єкта господарювання.

До зовнішніх чинників, які впливають на вихідний грошовий потік підприємства, відносяться:

• напрями платежів і їх ув'язка з надходженням засобів;

• вимоги законодавства і рівень фінансових санкцій.

До внутрішніх чинників, які впливають на вихідний грошовий потік, відносяться: облікова політика підприємства; рівень витрат на операційну і комерційну діяльність; рівень продуктивності праці; чисельність і кваліфікація персоналу; товарна, галузева і територіальна диверсифікація діяльності; система обов'язкових платежів підприємства, їх послідовність і об'єми; об'єми власного капіталу і рівень фінансової стійкості.

Напрями оптимізації грошових потоків підприємства, які виділяються у сучасній практиці фінансового менеджменту:

Збалансування обсягів грошових потоків спрямоване на забезпечення відповідності між обсягами позитивного та від'ємного грошових потоків, оскільки негативний вплив на результати господарської діяльності здійснюють і дефіцитний, і надлишковий грошові потоки.

Збалансування грошових потоків проводиться у довгостроковому періоді. До методичного інструментарію збалансування грошових потоків належать балансовий метод, метод техніко-економічних розрахунків, методи моделювання, логістичний підхід.

Методи збалансування дефіцитного грошового потоку передбачають реалізацію заходів щодо уникнення дефіциту грошових коштів (при дефіцитному грошовому потоці) та втрати їх вартості (при надлишковому грошовому потоці).

Збалансування дефіцитного грошового потоку:

- зростання обсягу позитивного грошового потоку;

- зменшення обсягу від'ємного грошового потоку.

Збалансування надлишкового грошового потоку:

- підвищення інвестиційної активності підприємства;

- підвищення кредитного та ділового іміджу;

- розширення операційної діяльності.

Вирівнювання грошових потоків здійснюється з метою підвищення рівня рівномірності позитивного та від'ємного грошових потоків. Вирівнювання грошових потоків спрямоване на згладжування їх обсягів у розрізі окремих інтервалів досліджуваного періоду, що дозволяє ліквідувати в певній мірі сезонні та циклічні відмінності у формуванні позитивного та від'ємного грошового потоку.

Проведення вирівнювання грошових потоків дозволяє оптимізувати середній запас грошових коштів.

У процесі вирівнювання грошових потоків застосовують метод техніко-економічних розрахунків, метод середньої плинної.

Для оцінки результатів вирівнювання грошових потоків застосовується стандартне відхилення позитивного грошового потоку та стандартне відхилення від'ємного грошового потоку, значення яких має прямувати до нуля.

Синхронізація грошових потоків у часі спрямована на забезпечення узгодженості позитивного та від'ємного грошових потоків у часі з метою підтримання необхідного рівня платоспроможності та зменшення резервного запасу грошових коштів.

Об'єктом синхронізації виступають передбачувані вхідні та вихідні грошові потоки, які піддаються зміні у часі. У процесі синхронізації грошових потоків реалізуються заходи щодо підвищення міцності кореляційного зв'язку між позитивним та від'ємним грошовими потоками.

Негативними наслідками несинхронних грошових потоків є:

• необхідність утримання додаткових запасів грошових коштів, тобто відволікання їх з обороту, що призводить до падіння рівня рентабельності господарської діяльності;

• систематичне порушення платіжної дисципліни підприємством в короткостроковому періоді, що підриває діловий імідж підприємства, може призводити до появи додаткових непередбачуваних витра (штрафи, пені).

Методичним інструментарієм синхронізації грошових потоків виступає метод техніко-економічних розрахунків, метод кореляційного аналізу, метод сценаріїв, метод імітаційного моделювання (метод Монте-Карло), математичні методи (метод експоненціального згладжування, Байєсівський метод), логістичний підхід.

У процесі синхронізації грошових потоків широкого розповсюдження набула "Система прискорення - уповільнення платіжного обороту". Сутність цієї системи полягає у розробці заходів, за допомогою яких можна прискорити надходження грошових коштів та уповільнити їх видатки, що дозволяє синхронізувати позитивний та від'ємний грошові потоки у часі

Система "Прискорення-уповільнення платіжного обороту" передбачає:

1. Прискорення надходження грошових коштів: банківське накопичення; система сейфів; грошові перекази; система овердрафт; рефінансування дебіторської заборгованості; прискорення розрахунків за продану продукцію.

2. Уповільнення витрачання грошових коштів: використання флоута; централізація кредиторських рахунків; рахунки з нульовим балансом; контрольовані рахунки виплат; координація управління декількома рахунками; скорочення розрахунків готівкою; уповільнення розрахунків з постачальниками.

В результаті оптимізації грошових потоків підприємства повинні формуватися кращі умови для максимізації чистого грошового потоку. При цьому підвищення величини чистого грошового потоку може бути забезпечене за рахунок здійснення таких заходів: