Структура фінансового ринку.

В економічній літературі немає єдиної думки відносно того, за якими ознаками можна класифікувати фінансовий ринок. Тому розглянемо класифікацію за декількома критеріями.

За сферою поширення розрізняють світові, національні, регіональні та місцеві фінансові ринки.

Фінансові ринки поділяються також на первинні і вторинні. Первинні – це такі, на яких нові випуски зобов’язань продаються та купуються вперше. Вторинні – такі, на яких відбувається подальший продаж і купівля непогашених зобов’язань. Поділ на первинні і вторинні може бути здійснений для ринків, на яких обертаються зобов’язання у вигляді цінних паперів, а також деяких видів позик. Головною особливістю первинного ринку є те, що інвестори, купуючи цінні папери, свої грошові кошти передають безпосередньо емітенту цих паперів. Вторинні ринки не збільшують обсягу фінансових активів, але їх існування підвищує ліквідність цінних паперів і тим сам сприяє розвитку первинного ринку. В свою чергу, він поділяється на біржовий і позабіржовий.

Біржовий (організований) ринок представлений системою фондових та валютних бірж.

На організованому ринку забезпечується:

• висока концентрація попиту і пропозиції в одному місці (встановлюється найбільш об’єктивна система цін на окремі фінансові інструменти);

• проводиться перевірка фінансового становища емітентів цінних паперів, які допущені до торгів;

• процедура торгів носить відкритий характер;

• гарантується виконання укладених угод.

Однак біржовий ринок має окремі слабкі сторони:

• він більш суворо регулюється державою, що знижує його гнучкість;

• виконання всіх нормативно-правових актів щодо його функціонування збільшує витрати на здійснення операцій купівлі-продажу;

Позабіржовий (неорганізований, “вуличний”) – це ринок, на якому здійснюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди щодо яких не реєструються на ринку.

Цей ринок характеризується:

• більш високим рівнем фінансового ризику (оскільки багато фінансових інструментів і послуг, які котируються на ньому, не проходили процедури перевірки на біржах або були ними відхилені в процесі лістингу);

• більш низьким рівнем юридичної захищеності покупців;

• торгівлею цінних паперів нижчої якості;

• більш низьким рівнем інформованості про здійснені угоди тощо

Разом з тим цей ринок:

• забезпечує обсяг більш широкої номенклатури фінансових інструментів і послуг;

• задовольняє потреби окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і , відповідно, більшим доходом;

• у більшій мірі забезпечує таємницю здійснених окремих угод.

Фінансовий ринок – це ринок фінансових ресурсів. Він складається із взаємопов’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:

• валютний ринок;

• ринок кредитних ресурсів;

• ринок цінних паперів;

• ринок фінансових послуг,

В рамках іншого підходу виділяють такі складові фінансового ринку:

• ринок грошей (ринок короткострокових кредитних операцій, валютний ринок)

• ринок капіталів (ринок цінних паперів, ринок середньо - та довгострокових кредитів).