Необхідність державних цільових фондів та правові основи їх утворення.
Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та використання регламентується відповідними законодавчими актами.
В сучасних умовах розвитку незалежної України роль державних цільових фондів значно зростає. Їх існування є необхідним і доцільним, оскільки сприяє здійсненню ефективного контролю за цільовим використанням коштів.
Державні цільові фонди можуть утворюватись шляхом:
відокремлення із Державного бюджету окремих видатків, що мають важливе значення для держави;
формування спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.
Джерелом формування державних цільових фондів є валовий внутрішній продукт країни. А мобілізація коштів здійснюється через:
спеціальні збори (переважно обов’язкові);
добровільні внески й пожертвування;
позики;
кредити;
за рахунок бюджетних коштів.
Залежно від рівня, на якому утворюються державні цільові фонди, вони можуть бути:
державними;
місцевими.
Залежно від терміну дії державні цільові фонди поділяються на:
постійні , створення яких пов’язане з виділення окремих функцій держави (наприклад, пенсійне забезпечення тощо);
тимчасові, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються за конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються.
Залежно від напрямків використання коштів розрізняють фонди:
соціальні;
економічні;
науково-дослідні;
страхові;
міждержавні тощо.
До соціальних фондів в Україні належать: Пенсійний фонд; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонд соціального захисту інвалідів тощо.
До економічних державних цільових фондів належать Український фонд підтримки підприємництва, Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств тощо.
До науково-дослідних фондів в Україні належить Державний інноваційний фонд.
Найбільшими за обсягом та найвагомішими за значенням в Україні є соціальні фонди.
В умовах переходу до ринкових відносин відбувається різка поляризація доходів та рівня життя окремих категорій населення. Наявність певних груп громадян, низький рівень матеріального забезпечення яких пов’язаний з незалежними від їхніх зусиль причин (кризові явища в економіці, стан здоров’я, вік, втрата роботи тощо), зумовлює необхідність формування механізму соціального захисту населення.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно діючого законодавства України.
Основними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування є:
пенсійне страхування;
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
страхування на випадок безробіття;
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
- Тема 1. Суть і функції фінансів.
- Суть фінансів як економічної та історичної категорії.
- 2. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність в умовах товарного виробництва.
- 3. Функції фінансів.
- 4. Фінансова система: поняття і загальна характеристика її сфер і ланок.
- 5. Поняття фінансових ресурсів та джерела їх формування.
- Взаємозв’язок фінансів з іншими вартісними категоріями.
- Тема 2. Фінансова політика держави.
- Сутність і значення фінансової політики.
- Фінансовий механізм та його роль в реалізації фінансової політики.
- Фінансова політика України на сучасному етапі.
- Тема 3. Управління фінансами і фінансовий контроль.
- 2. Фінансове планування і прогнозування в умовах ринкової економіки.
- 3. Необхідність і суть фінансового контролю.
- Види, форми і методи фінансового контролю.
- Тема 4. Державні фінанси.
- Система державних фінансів.
- Призначення і роль державних фінансів.
- Правові та організаційні засади державних фінансів.
- Тема 5. Бюджет і бюджетна система.
- Суть та функції державного бюджету, його роль в соціально-економічних процесах.
- Бюджетна система та бюджетний устрій.
- Бюджетний процес.
- Тема 6. Доходи і видатки Державного бюджету.
- Доходи державного бюджету.
- Видатки Державного бюджету.
- Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- Тема 7. Податки і податкова система.
- Соціально-економічна суть податків.
- Класифікація податків.
- Податкова система України.
- Податкова політика держави та основні напрямки її реформування.
- Тема 8. Державний кредит.
- Суть і значення державного кредиту.
- Форми державного кредиту.
- Управління державним боргом.
- Тема 9. Державні цільові фонди.
- Необхідність державних цільових фондів та правові основи їх утворення.
- Пенсійний фонд України, його функції, формування та використання.
- Фонд соціального страхування України, його функції, формування та використання.
- Фонд сприяння зайнятості населення, його функції, формування та використання.
- Тема 10. Місцеві фінанси.
- 1. Суть місцевих фінансів, їх склад і роль в умовах ринкових відносин.
- Значення місцевих бюджетів в соціально-економічному розвитку регіонів.
- Доходи і видатки місцевих бюджетів.
- Тема 11. Фінанси підприємств.
- Тема 12. Страхування і страховий ринок України.
- Економічна суть і значення страхування.
- Форми і види страхування.
- Особливості страхового ринку України.
- Тема 13. Фінансовий ринок.
- Сутність та необхідність функціонування фінансового ринку.
- Структура фінансового ринку.
- 3. Валютний ринок та валютні операції.
- Ринок кредитних ресурсів.
- Ринок цінних паперів.
- Види цінних паперів, їх характеристика.
- Фондова біржа в Україні.
- Тема 14. Міжнародні фінанси.
- Економічна природа і призначення міжнародних фінансів.
- Міжнародні фінансові інститути.
- 3. Міжнародний фінансовий ринок.