logo search
КОРОТКИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

3. Класифікація видатків бюджету

Видатки бюджету за економічним змістом є сукупністю фінансових відносин із приводу використання фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування соціально-економічного розвитку держави. Функціонування видатків бюджету є безперервним процесом перерозподілу грошових фондів і створення нових фондів із вужчим цільовим призначенням.

У Бюджетному кодексі України визначено, що видатки бюджету – це кошти, які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Поняття видатки у розкривається за допомогою витрат, а витрати – за допомогою видатків, зокрема підкреслюється, що витрати бюджету – це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

У процесі використання коштів бюджетного фонду держава вступає у відносини з: підприємствами, організаціями та установами з приводу їхнього фінансування; фізичними особами з приводу соціальних виплат; органами місцевого самоврядування з приводу бюджетного регулювання; іноземними державами, міждержавними об’єднаннями з приводу повернення державних позик і сплати процентів. Сукупність цих грошових відносин складає зміст видатків бюджетів як об’єктивного економічного поняття. За допомогою видатків бюджетів держава має можливість: регулювати розподіл грошових коштів між виробничою сферою і сферою суспільних послуг; впливати на вартісну структуру виробництва; стимулювати розвиток пріоритетних, нових галузей та виробництв, суттєво впливаючи на зміцнення своєї економічної могутності.

Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за:

У складі витрат (видатків) бюджету виділяються також витрати (видатки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджетної класифікації. Крім того, видатки бюджетів класифікують за такими ознаками:

  1. за роллю і місцем у виробництві ВВП: видатки, пов’язані з розвитком виробничої сфери; видатки, за допомогою яких забезпечується функціонування і розвиток сфери суспільних послуг;

  2. за рівнями бюджетної системи: видатки державного бюджету; видатки місцевих бюджетів;

  3. за суспільним призначенням: видатки на економіку; видатки на соціальні заходи; видатки на оборону; видатки на управління;

  4. за видами повноважень органів державної влади, управління та місцевого самоврядування: видатки на здійснення неделегованих державних повноважень (які не можуть бути передані місцевому самоврядуванню); видатки на здійснення делегованих повноважень; видатки на здійснення власних повноважень.

Безпосередньому використанню бюджетних коштів передує етап виділення відповідних ресурсів конкретним одержувачам, що називається бюджетним фінансуванням, яке розглядається, з одного боку, як форма бюджетного механізму, а з іншого – як форма фінансового забезпечення суб’єктів бюджетних відносин. Під бюджетним фінансуванням слід розуміти сукупність грошових відносин, пов’язаних з розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються шляхом безповоротного і безоплатного надання бюджетних коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом. Процес бюджетного фінансування здійснюється у встановленому Бюджетним кодексом України порядку органами Державного казначейства України згідно затверджений бюджету та бюджетного розпису.

У теорії і практиці бюджетного фінансування існують певні способи надання бюджетних коштів на заходи, передбачені у бюджеті відповідно яких можна виділити три найважливіші форми бюджетного фінансування:

Будучи об’єктивним економічним поняттям у результаті прийняття законодавчих актів видатки бюджетів набувають конкретних матеріальних форм, зокрема, кошторисного фінансування, бюджетних інвестицій, державних трансфертів, бюджетних кредитів, бюджетних резервів. Саме цим й забезпечується єдність теоретичних основ і практики організації видатків бюджетів.